КОВАЛЬСЬКИЙ Микола Павлович (19.03.1929—06.10.2006) — укр. історик, джерелознавець, археограф і етнограф, д-р істор. н. (1984), проф. (1985), голова Острозького осередку Українського історичного товариства. Н. в м. Острог у вчительській сім’ї, належав до відомого роду волин. інтелігенції та громад. діячів (його дядько, М.М.Ковальський, був чл. Української Центральної Ради, чоловік його тітки Л.Биковський — знаний укр. бібліограф, один із засн. Української вільної
388 КОВАЛЬЧАК
Г.І. Ковальчак.
Герб роду Кованьок.
академії наук). Після закінчення істор. ф-ту Львів. ун-ту (1953) працював в Острозі вчителем та музейним співробітником, навч. у аспірантурі Львів. ун-ту. 1958 захистив канд. дис. на тему: «Зв’язки західноукраїнських земель з Російською державою (друга половина ХVI—ХVII ст.)». Працював у Львів. обласному інституті вдосконалення вчителів (1956—58), зав. від. етнографії в Укр. держ. музеї етнографії та художнього промислу АН УРСР у Львові (1958—63; див. Музей етнографії та художнього промислу), деканом Криворізького загальнонаук. ф-ту Дніпроп. ун-ту (1963— 67). Найплідніший період життя й діяльності К. припадає на роки його праці на істор. ф-ті Дніпроп. ун-ту (1967—94), де він тривалий час завідував каф-рою джерелознавства та історіографії, видав цикл праць з джерелознавства та археографії історії України, захистив докторську дис. на тему: «Джерела з історії України ХVI — першої половини ХVII ст.». Його праці відзначалися широтою джерельної бази, знанням матеріалів вітчизн. та зарубіжних архівосховищ, досконалим володінням методикою комплексного аналізу та наукової класифікації джерел, розробленням методів їх досліджень. Чимало праць К. присвячено певним комплексам джерел (Литовська метрика, записки іноземців, джерела до життя й діяльності друкаря І. Федорова); дослідженню спадщини видатних істориків (В.Антонович, Д.Яворницький, І.Крип’якевич та ін.), регіональній історії (історія Волині, насамперед Острога, Галичини, насамперед Львова, Дніпропетровщини), спеціальним історичним дисциплінам (археографія, бібліографія, істор. краєзнавство, хронологія). К. є творцем загальновизнаної школи з джерелознавства історії України («дніпропетровська», «школа Ковальського»), яка розробляє переважно проблеми джерелознавства історії України ранньомодерної доби (15—18 ст.), стояв біля джерел відродженої Археогр. комісії, потім — Інституту української археографії та джерелознавства імені М.Грушевського НАН України, певний час (1991—92) очолював Дніпроп. від-ня цієї наук. установи. Був
одним з ініціаторів відродження 1994 найстарішого вищого навч. закладу України — Острозької академії (нині — Нац. ун-т «Острозька академія»), був його першим проректором з наук. праці (від 1994), зав. каф-ри історії та культурології, створив в Острозі філію Ін-ту укр. археографії та джерелознавства ім. М.Грушевського НАН України. Автор понад 400 наук. праць. П. у м. Острог. Тв.: Источниковедение истории Украины ХVI — первой половины ХVII в., ч. 1—4. Днепропетровск, 1977—79. Літ.: «Дніпропетровський історико-археографічний збірник», 1997, вип. 1; Осягнення історії. Збірник праць на пошану професора Миколи Павловича Ковальського з нагоди 70річчя. Острог—Нью-Йорк, 1999. Ю.А. Мицик.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Ковальський Микола Павлович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
