КОБЕЛЄВ Олександр Васильович (1860—1942) — архітектор, педагог. Н. в Царському Селі (нині м. Пушкін Ленінгр. обл., РФ). Навч. у військ. г-зії та в Петерб. ін-ті цивільних інженерів (1880— 87). Працював як інженер, а згодом — старший архітектор та нач. від. в Управлінні пд.-зх. залізниць у Києві. Від 1899 викладав історію арх-ри та вів курс проектування в Київ. політех. інті. 1916 очолив серед. буд. шк. За його проектом у Києві споруджено приміщення Центр. телеграфу (1903), у співавторстві з О.Вер-
Кобелєв О.В. Залізничний вокзал у м. Козятин. Фото початку 21 ст.
бицьким — контору Держ. банку (1902—05, по вул. Інститутській, надбудований в 1930-х рр. за участю арх. В.Рикова), Комерційний ін-т (1911—15, співавт. В.Обремський, нині корпус Нац. пед. унту ім. М.Драгоманова по бульвару Т.Шевченка), будинок Вищих жін. курсів (1914, нині адм. будинок по вул. О.Гончара, 55), лікарню, г-зії тощо. Виконував багато приватних замовлень (вальцовий млин підприємця І.Бліндера, г-зія О.Плетньової, прибутковий будинок Г. де-Метца). Побудував вокзали в Козятині (за проектом В.Куликовського, 1888—90), Сарнах (1897) та Бендерах (1899, нині місто в Молдові), кілька банків у Полтаві (1906—09, 1911) та ін. споруди в багатьох містах України. К. — автор підручника «Общая гражданская архитектура: Курс лекций» (К., 1907). За рад. влади продовжував працювати за фахом. П. у м. Київ. Літ.: Словник художників України. К., 1973; Мистецтво України: Біографічний довідник. К., 1997; Тимофієнко В. Зодчі України кінця ХVIII — початку ХХ ст.: Бібліографічний довідник. К., 1999. Т.І. Лазанська.
полку, в ньому створюються цехи теслярів і шевців, розвиваються млинарство та винокуріння. 1773—83 — ротне місто Дніпровського пікінерського полку, від 1796 належало до Кременчуцького пов. Малоросійської губернії, з 1803 — повітове місто Полтавської губернії. Наприкінці 19 — поч. 20 ст. тут відкрито жіночу та чоловічу г-зії, комерційне уч-ще. Від 1923 — райцентр Полтавської округи, з 1932 — у складі Харківської області, від вересня 1937 — знову в Полтав. обл. У роки Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941—1945 від 15 верес. 1941 до 25 верес. 1943 було окуповане гітлерівцями. 1982 у місті засновано Кобеляцький музей літ. та мист-ва (2 тис. експонатів). Тут діє очолюваний нар. лікарем СРСР М.Касьяном центр мануальної терапії. Уродженцями міста є чл.-кор. АН УРСР О.Іваненко, письменники В.Гнилосиров, М.Білецький та В.Кашин. Літ.: ІМіС УРСР. Полтавська область. К., 1967; Полтавщина: Енциклопедичний довідник. К., 1992; Полтавська область: природа, населення, господарство. Географічний та історико-економічний нарис. Полтава, 1998. О.Г. Бажан.
М.Л.Кропивницький, П.Саксаганський, М.Заньковецька, композитори М.В.Лисенко і Я.Степовий, бандуристи І.Кучугура-Кучеренко і В.Шевченко, поет О.Олесь. Літ.: Український В. В українській секції у Москві. «Рада», 1912, 8 лют.; У московському «Кобзарі». «Рада», 1912, 10 лют.; Український В. Тарас Шевченко у Москві. «Рада», 1912, 3(19) берез.; Титаренко К. Іван Алчевський у «Кобзарі». В кн.: Музична Україна у спогадах, матеріалах, листах. К., 2007. І.М. Лисенко.
371
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КОБЕЛЄВ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
