КИЇВСЬКА АРХЕОГРАФІЧНА КОМІСІЯ (до 1914 — Временная комиссия для разбора древних актов, Высочайше учрежденная при Киевском военном, Подольском и Волынском генерал-губернаторе; 1914—1917 — Временная комиссия для разбора древних актов при Министерстве внутренних дел). Заснована 31 трав. 1843 по «Высочайшему соизволению» імп. Миколи I за ініціативою М.Максимовича як Тимчасова комісія для розбору давніх актів при Київському, Волинському і Подільському гене-
рал-губернаторі (див. Генерал-губернаторства). Проводила пошукову діяльність в архівах держ. установ, магістратів і монастирів, у приватних архівах на Київщині, Волині й Поділлі, а також, у разі потреби, у Москві, СанктПетербурзі, Варшаві та ін. містах. На основі зібраних нею матеріалів та документів 1852 створено Київський центральний архів давніх актів. Комісія підготувала та опублікувала низку фундаментальних видань: «Памятники, изданные Временною комиссиею для разбора древних актов, Высочайше учрежденною при киевском военном, подольском и волынском генерал-губернаторе» (т. 1—4. К., 1845—1859), «Древности, изданные Временной комиссией для разбора древних актов» (за ред. М.Іванишева, вип. 1—3. К., 1846), «Архив Юго-Западной России» (ч. 1—8. К., 1859— 1911), «Летопись событий в ЮгоЗападной России в XVII ст., составленная в 1720 г. бывшим канцеляристом малороссийской генеральной канцелярии Самоилом Величком» (за редакцією М.Рігельмана, І.Самчевського, В.Антоновича, т. 1—4. К., 1848— 64), «Летопись гадяцкого полковника Григория Грабянки» (за ред. І.Самчевського, К., 1853), «Летопись Самовидца по новооткрытым спискам» (за ред. О.Левицького, К., 1878), «Сборник летописей, относящихся к истории Южной и Западной Руси» (за ред. В.Антоновича, К., 1888), «Сборник материалов для исторической топографии Киева и его окрестностей» (за ред. В.Антоновича, П.Терновського, К., 1874), «Материалы по истории русской картографии» (за ред. В.Кордта, вип. 1—2. К., 1899— 1910), «Палеографический изборник. Материалы по истории южнорусского письма в XV— XVIII вв.» (за ред. І.Каманіна, К., 1899), «Сборник статей и материалов по истории Юго-Западной России» (вип. 1—2. К., 1911—1916) та ін. З комісією співробітничали багато відомих учених та діячів к-ри: В.Антонович, М.Владимирський-Буданов, С.Голубєв, М.Дашкевич, М.Довнар-Запольський, В.Домбровський, М.Іванишев, В.Іконников, І.Каманін, В.Кордт, М.Костомаров, П.Куліш, О.Лазаревський, Ф.Лебединцев, О.Ле-
вицький, М.Максимович, Н.Молчановський, М.Рігельман, А.Стороженко, М.Стороженко, М.Судієнко, В.Щербина, М.Юзефович та ін. 1845—47 співробітником комісії на посаді художника був Т.Шевченко (окрім виконання замальовок, він також брав участь у збиранні етногр. та фольклорного матеріалу).
Меморіальна дошка на головному корпусі Київського Національного університету ім. Тараса Шевченка.
Після ліквідації 1914 Київ., Подільського і Волин. генералгубернаторства (див. Київське генерал-губернаторство) Тимчасова комісія з розбору давніх актів була підпорядкована Мін-ву внутр. справ. Протягом 1914—21 у зв’язку з воєн. та революц. подіями видавнича діяльність Тимчасової комісії з розбору давніх актів була практично паралізована. Втім, кер-во комісії докладало чимало зусиль, щоб поновити видавничу роботу та покращити матеріально-фінансове становище. Зокрема, в листоп. 1917 голова цієї інституції В.Іконников звертався до В.Вернадського, який очолював Комісію з навч. закладів та установ при Мін-ві нар. освіти, з клопотанням про перехід Тимчасової комісії з розбору давніх актів у підпорядкування цього мін-ва. У зв’язку з цим був розроблений проект «Положення про Київську археографічну комісію», в якому було розписано організаційну структуру інститу-
ції, права й обов’язки її членів та ін. Згідно з положеннями проекту установа перейменовувалася в Київ. археографічну комісію. Наприкінці 1917 обговорювалися проекти з видання «Материалов по истории русской картографии» (за ред. В.Кордта; вип. 3), «Актов для истории провинциальных сеймиков в ЮгоЗападной Руси XVIII столетия» (за ред. І.Каманіна), «Актов по экономической статистике населения Волыни в XVI—XVIII веках» (М.Довнар-Запольського) та ін. 29 листоп. 1918 було проведене ювілейне засідання Комісії з нагоди 75-ліття її заснування, на ньому відбулися вибори (вони стали останніми виборами в історії К.а.к.) її дійсних членів. Наприкінці 1919 розглядалася пропозиція А.Криловського щодо видання творів М.Смотрицького. Але найголовнішим напрямом тогочасної діяльності Комісії стало розповсюдження та продаж її власних видань, опубл. у попередні роки. Комісія безплатно надала свої видання Кам’янець-Подільському, Катеринославському, Київському, Харківському університетам, Вищим жін. курсам у Києві та ін. навч. закладам, а також багатьом відомим укр. ученим. У квіт. 1921 на спільному засіданні К.а.к. та Археогр. комісії при ВУАН (заснованої 1919) було створено єдину інституцію під назвою Археогр. комісія ВУАН. Покажчики: Новицкий И.П. Указатель к изданиям Временной комиссии для разбора древних актов. К., 1878. Т. 1: Имена личные; 1883. Т. 2: Имена географические; Систематический перечень изданий Временной комиссии для разбора древних актов при Киевском, Волынском и Подольском генерал-губернаторе (с 1845 по 1910 гг.). В кн.: «Сборник статей и материалов по истории юго-западной России, издаваемый Временной комиссией для разбора древних актов при Киевском, Волынском и Подольском генерал-губернаторе, вип. 1. К., 1911; Перечень изданий Временной комиссии для разбора древних актов за 1911—1914 гг. Там само, вип. 2. К., 1916. Літ.: Максимович М.А. Известие о «Летописи» Г.Грабянки, изданной в 1854 г. Киевской временной комиссией. «Москвитянин», 1855, т. 5, № 17/18; Левицкий О.И. Пятидесятилетие Киевской комиссии для разбора древних актов 1843—1893. Историческая записка о ее деятельности. К.,
1893; Торжественное публичное собрание Киевской комиссии для разбора древних актов в день пятидесятилетнего ее юбилея 19 ноября 1893 года. К., 1893; Міяковський В. Кирило-методіївці в Археографічній комісії. В кн.: Ювілейний збірник на пошану академіка М.С. Грушевського з нагоди шістдесятої річниці життя та сорокових роковин наукової діяльності, ч. 1. К., 1928; Ватуля Б.С. Из истории археографической практики на Украине в ХIХ—ХХ вв. «Исторический архив», 1957, № 2; Софинов А. Г. Из истории русской дореволюционной археографии: Краткий очерк. М., 1957; Сваричевський А.В. Археографічна подорож Т.Г. Шевченка на Поділля. «Народна творчість та етнографія», 1973, № 2; Брачев В.С. Киевская археографическая комиссия (1843—1917). «Вестник Ленинградского университета», серия 2: История, 1987, вып. 2, № 9; Ковальський М.П., Журба О.І. Про використання дожовтневої спадщини в сучасній українській радянській археографії. В кн.: Українська археографія: сучасний стан та перспективи розвитку: Тези доповідей республіканської наради (грудень 1988 р.). К., 1988; Журба О.І., Ковальський М.П. Значення діяльності В.Ф. Домбровського у становленні Київської Археографічної комісії. «Вісник Київського університету: Історичні науки», 1989, вип. 31; Павленко С.Ф. Деятельность Киевской Временной комиссии для разбора древних актов и её значение для развития источниковедения на Украине в ХIX веке. В кн.: Перестройка в исторической науке и проблемы источниковедения и специальных исторических дисциплин: Тезисы докладов и сообщений V Всесоюзной конференции. 30 мая — 1 июня 1990. К., 1990; Сергієнко Г.Я. Діяльність Т.Г. Шевченка у Київській археографічній комісії (1845—1847 рр.). «УІЖ», 1991, № 3; Ульяновський В.І. Незнаний том «Архива Юго-Западной России». «Записки наукового товариства ім. Шевченка: Праці історико-філософської секції», 1991, т. 222; Гончарук П.С. Участь кирило-мефодіївців у діяльності Київської тимчасової комісії для розгляду давніх актів. «Київська старовина», 1993, № 4; Едиційна археографія в Україні у XIX—XX ст.: Плани, проекти, програми видань, вип. 1. К., 1993; Журба О.І. Київська археографічна комісія, 1843—1921: Нарис історії і діяльності. К., 1993; Ткаченко М. Археографічні студії Володимира Антоновича. В кн.: Історія української археографії: Персоналії, вип. 1: М.Костомаров, Д.Багалій, В.Антонович, М.Грушевський, о. А.Великий, К., 1993; Матеріали ювілейної конференції, присвяченої 150-річчю Київської археографічної комісії (Київ— Седнів, 18—21 жовтня 1993 р.). К., 1997; Нариси історії архівної справи в Україні. К., 2002. О.В. Ясь.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КИЇВСЬКА АРХЕОГРАФІЧНА КОМІСІЯ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
