КАТЕРИНОСЛАВСЬКЕ ТОВАРИСТВО «ПРОСВІТА» — громад. орг-ція, зареєстрована 7 жовт. 1905 у м. Катеринослав (нині м. Дніпропетровськ) як Катериносл. літ.-артистичне укр. т-во «Просвіта». Після проголошення царського Маніфесту 17 жовт. 1905 заг. збори т-ва внесли зміни до статуту. Т-во очолювали С.Липківський та В.Біднов, восени 1910 його головою стала М.Хрінникова (до 21 квіт. 1912), а секретарем
— Д.Дорошенко. В груд. 1912 товариством керував Г.Денисенко, 1913—14 — В.Хрінников. 1906—07 почали діяти філії тва в Криничках Катериносл. пов., Єнакієво Бахмутського пов. та Мануйлівці Новомоск. пов. Згодом від мешканців сіл та містечок надійшло понад 20 заяв із проханням відкрити в них осередки, однак засновано було лише 13 філій. Осередки в с. Кринички та в Єнакієво були відкриті, але не діяли, в Одинківці, Чаплях, Сурсько-Михайлівці, Петриківці їх не зареєструвала царська адміністрація. Функціонували Мануйлівська, Діївська, Перещепинська, Гупалівська та Амурська філії. Практично всі осередки влаштовували свята, концерти, вистави, читання, вечірки, мали свої бібліотеки-читальні. У складі т-ва діяли драматична, літ., вокально-муз. та бібліотечна секції. Літ. секція розпочала роботу в лют. 1906 виданням тижневика «Добра порада» (ред. М.Биков, вийшло 4 номери, 1 і 2 конфісковані, після видання 4-го номера часопис закрили). Активно працювала драм. секція. Вона організовувала сімейні та літ.-вокальні вечори (зокрема відбулися вечори, присвячені Л.Глібову, І.Котляревському, Г.Квітці-Основ’яненку та Т.Шевченку), проводила концерти, дитячі ранки, ставила вистави. Від 8 лип. 1906 до 7 квіт. 1907 драм. секція підготувала 5 денних вистав для дітей і 48 вечірніх для дорослих. У січ. 1909 драм. секцію ліквідовано, замість неї почала діяти виставкова комісія. Найдіяльніші члени драм. секції працювали в Мануйлівській філії т-ва. Із осені 1907 у т-ві функціонував лекційний гурток, у ньому працювали: С.Іваницький, С.Липківський, І.Труба, Д.Яворницький, В.Біднов. Лекції присвячувалися питанням літ., українознавства, історії, згодом — ботаніки, біології, економіки. Приміщення для здійснення систематичної лекційної діяльності не було, однак з 1908 лекції читалися регулярно (всього у цьому році було прочитано 31 лекцію). На поч. 1909 т-во відкрило читальню. До серед. року в її приміщенні під час зібрань та ве-
чорів бібліотечна комісія вела продаж книжок. 1910 був роком найбільшого занепаду діяльності т-ва. Лише по обранні нової Ради 1911 його діяльність пожвавилася. Було проведено кобзарський та шевченківський вечори, вечір колядок, організовано хор. Розпочато видавничу справу. 1912 видавничий фонд ім. М.Дмитрієва (заснований 1910) випустив 2 брошури. Видавнича секція видала збірник оповідань Б.Грінченка «Чудова дівчина», друге видання брошури Д.Яворницького і портрет Т.Шевченка. 1913 при т-ві діяло 3 комісії: вечорова (дбала про проведення вечорів); ялинкова (організовувала свята ялинки для дітей); бібліотечно-лекційна (провела літ. вечірку та слухання доповіді М.Новицького). Почала працювати бібліотека-читальня. Цього ж року т-во відзначило 25-літній ювілей письменниці Т.СулимиБичихиної, провело літ.-артистичне святкування річниці діяльності Т.Шевченка, 30-ліття діяльності Д.Яворницького, а також вечори, присвячені І.Котляревському і М.В.Лисенку. 1914 до Ради т-ва входило 12 осіб: Є.Вировий, Є.Гаркавцева, Г.Денисенко, М.Луценко, М.Нечипоренко, Є.Павловська, Ю.Павловський, І.Пінчук, І.Рудичев, А.Ткаченко, В.Хрінников, П.Щукін. Т-во активно займалося підготовкою заходів до святкування 100-річчя з дня народження Т.Шевченка. При організації засновано Шевченківський к-т (свято пройшло дуже урочисто, однак після його завершення поліція закрила к-т). Під час Першої світової війни т-во розвинуло доброчинну діяльність: для сімей солдатів було відкрито їдальню в Мандриківці (проіснувала до 1916), видано 120 тис. обідів та надано допомогу бл. 6 тис. галичан, на різдвяні свята організовано ялинки для дітей. З окупацією рос. військами Галичини катеринославцям було читано лекції про цей край, влаштовано концерт для поранених (з доброчинною метою). Чимало членів т-ва було мобілізовано, проте діяльність орг-ції та її філій продовжувалася. 1914 бібліотечно-лекційна комісія т-ва налічувала 24 члени.
1914 було проведено 11 вечорів з укр. історії та літ., ялинкова комісія впорядкувала ялинки в 7 селах. Наприкінці 1914 «Просвіта» здобула дозвіл на заснування Кту допомоги галичанам. К-т діяв 8 місяців: утримував утікачів, наймав їм помешкання, забезпечував обідами (за підтримки їдальні «Просвіти»). У серп. 1915, коли за справу допомоги утікачам взялося земство, к-т приєднався до Земського союзу, увів до складу і в президію кількох земських лікарів. Видавнича справа «Просвіти» 1914 та 1915 загальмувалася. На 1 січ. 1915 «Просвіта» налічувала 248 дійсних (за ін. відомостями — 259, без урахування призваних до війська) і 3 почесних члени (Д.Дорошенко, Н.Дорошенко, Д.Яворницький). Підсумовуючи 1915 10-літній період діяльності т-ва, М.Новицький виокремив у ній 3 періоди: від відкриття т-ва до 1909; від 1909 до 1-го півріччя 1911, з кін. 1911. Перший період, за його характеристикою, був періодом широких планів просвітньої та культ. роботи, а також періодом боротьби. Другий — періодом зниження активності через матеріальні труднощі та байдужість населення. Третій — періодом інтенсивної роботи зі збирання коштів, проведення концертів, вечорів, гулянь. У листоп. 1915 за наказом начальника губернського жандармського управління було здійснено обшуки в активістів укр. руху, у т. ч. й у членів «Просвіти» (кількох із них арештували, приміщення Катериносл. т-ва опечатали). У т-ва вилучили 112 назв книжок. На 4 роки каторжних робіт засудили Ф.Дубового, І.Вирву, І.Романченка, Д.Лисиченка, П.Щукіна. 25 січ. 1916 Катериносл. губернське у справах про т-ва присутствіє на своєму засіданні ухвалило рішення про припинення діяльності Катериносл. літ.-артистичного укр. т-ва «Просвіта» та його осередків, для закриття т-ву надавався місячний строк. Членів т-ва — Т.Татарина, М.Томильченка, П.Слинька — арештували та вислали в Іркутську губ. під гласний нагляд поліції.
У роки української революції 1917—1921 т-во відновило свою діяльність. Заходами старої Ради т-ва 11 берез. 1917 було скликано установчі збори, на них зібралося 300 осіб з міста і навколишніх сіл. Було затверджено новий статут, обрано нову Раду, засновано комісії за напрямами роботи тва. Головою т-ва обрали Є.Вирового, почесним головою — Д.Яворницького. Було ухвалено відкрити філії в селах Мануйлівка та Старі Кодаки, а також у м. Олександрівськ (нині м. Запоріжжя). Члени «Просвіти» брали активну участь у Катериносл. губернському тимчасовому виконавчому кті, 6 представників т-ва входили до Катериносл. губернської укр. ради. 12 берез. 1917 т-во провело віче та взяло участь у Святі волі. За участі Ради «Просвіти» у Катеринославі було засновано укр. вчительськое т-во. На серп. 1917 «Просвіта» мала 38 філій. Павлоградська філія «Просвіти» невдовзі стала самостійною орг-цією. 1918 Катериносл. т-во було перереєстроване, його фундаторами виступили: Є.Вировий, Д.Петровський, І.Ритов, Л.Біднова, П.Єфремов, Я.Якуша, Ю.Магалевський. Енергійну діяльність здійснювали на Катеринославщині Діївська, Сагайдачнинська, Мануйлівська, Гупалівська та Сурсько-Михайлівська філії. Діячі «Просвіти» брали активну участь в укр. державотворенні 1917—20. Члени товариства — В.Біднов, І.Вирва, Г.Герасимів, Ф.Дубовий, К.Корж, П.Коробчанський, М.Кузьменко, Д.Лисиченко, М.Лисиченко, В.Позаненко, Ф.Паляничка, І.Романченко, М.Стасюк, Ф.Сторубель, В.Строменко, М.Томильченко, П.Тушкан, Г.Якименко входили до Української Центральної Ради. Поміж усіх комісій т-ва найдіяльнішою була видавнича секція, вона видавала газ. «Вістник товариства “Просвіта” у Катеринославі», випускала брошури та листи-відозви. Лекційна комісія організовувала лекції в місті та селах Катеринославщини. Бібліотечна комісія впорядкувала і відкрила б-ку, склала 24 комплекти книжок для нар. бібліотек-читалень у Катеринославському пов., збирала й розсилала
по селах та на фронт газети, брошури, листи-відозви. Після встановлення на укр. землях рад. влади чимало просвітян було розстріляно (Є.Шпот, К.Корж, Т.Гладченко, П.Щукін, В.Бабенко, П.Бабенко та ін.). Поступово катериносл. «Просвіта» припинила свою діяльність, імовірно, це сталося на поч. 1920-х рр. (див. також Просвіти). Літ.: Новицький М. Десять літ життя Катеринославської «Просвіти» (Доповідь на ювілейних загальних зборах) [«Основа»]. 1915. Жовтень, кн. 3; Чабан М. Сяйво «Просвіти»: Історичний нарис Катеринославської «Просвіти». В кн.: Чабан М. Діячі Січеславської «Просвіти» (1905—1921). Дніпропетровськ, 2002. О.В. Малюта.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КАТЕРИНОСЛАВСЬКЕ ТОВАРИСТВО «ПРОСВІТА»» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
