КАСІЯН Василь Ілліч (01.01. 1896—26.06.1976) — графік. Нар. художник СРСР (1944), дійсний чл. Акад. мист-в СРСР (1947), Герой Соц. Праці (1974). Н. в с. Микулинці (нині в складі м. Снятин). 1922—26 навч. в Празькій акад. образотворчого мист-ва в М.Шабинського, створив цикл станкових гравюр про злиденне життя міськ. та сільс. пролетарів. 1923 прийняв громадянство СРСР, 1927 переїхав до УСРР. Викладав у Київ. (1927, 1944—76) та Харків. (1938—41) художніх ін-тах, Укр. поліграфічному ін-ті (1930—37) та ін. Від 1938 —
130 КАСТЕЛЬНО
Г.В. Касьянов.
проф. Тв.: «Гуцул» (1923), «Іван Франко» (1926), «Герой Перекопу» (1927), «Тарас Шевченко» (1922—23, 1926, 1960); ілюстрації до «Кобзаря» Т.Шевченка (1934, 1944, 1949, 1954, 1974), до повістей «Борислав сміється» І.Франка (1948), «Земля» О.Кобилянської (1950, 1954), до новел В.Стефаника (1958) та ін. Виступав також як мистецтвознавець («Офорти Тараса Шевченка», 1964; «Про мистецтво», 1970). Нагороджений 3-ма орденами Леніна, ін. орденами, медалями. Лауреат Держ. премії УРСР ім. Т.Шевченка (1964), Держ. премії УРСР (1971). П. у м. Київ. 1978 встановлено щорічну респ. премію ім. В.Касіяна за кращий політ. плакат, худож. оформлення політ. літ. та худож. листівку. 1982 у Снятині відкрито худож.-меморіальний музей В.Касіяна.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КАСІЯН» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
