КАРАЧКІВСЬКИЙ Михайло Федорович (05.10(22.09).1899 — р. с. невід.) — історик. Н. в с. Кормильча (нині село Чемеровецького р-ну Хмельн. обл.). Закінчив Кам’янець-Подільський ін-т нар. освіти (1923). 1923—24 — аспірант Кам’янець-Подільської науково-дослідної кафедри природи, сільського господарства й культури Поділля. 1924—33 працював у ВУАН (нині Національна академія наук України): нештатний співробітник Істор.-геогр. комісії (1924—33), аспірант Науково-дослідної кафедри історії України при ВУАН М.Грушевського (1925—29), співробітник Комісії старої історії України (1926—29), Укр.-молдав. комісії (1928—30), асистент, н.с. Комісії історії Києва і Правобережжя (1930—33). Після звільнення з ВУАН — на викладацькій роботі. Досліджував історію кам’янець-подільських та київ. цехів, історію міст Поділля. Імовірно, був висвячений на священика Української автокефальної православної церкви під час Другої світової війни, після 1944 проживав у м. Новий Ульм (Німеччина). Подальша доля невідома. Тв.: Архівна спадщина київських цехів. «Записки історично-філологічного відділу ВУАН», 1927, кн. 11; До історії Кам’янецьких цехів: Статут цеху олійників 1774 р. Там само, 1928, кн. 17; Розмежування Волинської та Подільської губерній 1799 р. В кн.: Історично-географічний збірник, т. 2. К., 1928; Опис Поділля з 1819 року В.Рудницького (до історії Поділля поч. ХIХ в.). В кн.: Студії з історії України Науково-дослідчої катедри історії України в Київі, т. 2. К., 1929; Північно-Західня Балтщина (Історичногеографічні матеріяли на підставі подорожі влітку 1928 року). В кн.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КАРАЧКІВСЬКИЙ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
