КАРАБІНЕВИЧ Микола Сильвестрович (1889—1937) — діяч Української автокефальної православної церкви, архієпископ. Уродженець с. Серебринці (нині се-
ло Могилів-Подільського р-ну Він. обл.). 1909 закінчив Кам’янець-Подільську духовну семінарію. 1910—12 прослухав курс філософії в Нар. ун-ті А.Шанявського в Москві. 1913 висвячений на священика, служив настоятелем парафії у с. Качківка (нині село Ямпільського р-ну Він. обл.). У квіт. 1923 за обранням Могилів-Подільського церк. з’їзду висвячений у Києві на єпископа. Був делегатом 2-го Всеукр. правосл. церк. собору УАПЦ 17—30 жовт. 1927 (див. Всеукраїнські православні церковні собори УАПЦ 1921, 1927, 1930) як єпископ Могилівської округи. На поч. 1929 митрополит Микола Борецький призначив його на служіння до Уманської округи. Учасник Надзвичайного церк. собору в Києві 28—29 січ. 1930, де відбулася «самоліквідація» УАПЦ. Згодом мешкав у Могилеві-Подільському, 1934 був тимчасово ув’язнений. Вдруге заарештований 1937. 29 груд. 1937 Трійка при Київ. обласному управлінні НКВС УРСР засудила його за «антирадянську діяльність» до вищої міри покарання — розстрілу. Невдовзі був страчений. Пізніше реабілітований посмертно. Літ.: Зінченко А. Визволитися вірою: Життя і діяння митрополита Василя Липківського. К., 1997; Перший Всеукраїнський православний церковний собор УАПЦ, 14—30 жовт. 1921 р.: Документи і матеріали. К.— Львів, 1999; Другий Всеукраїнський православний церковний собор УАПЦ, 17—30 жовтня 1927 р.: Документи і матеріали. К., 2007. Н.С. Рубльова.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КАРАБІНЕВИЧ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
