КАНЦЛЕР КОРОННИЙ — вищий урядовець Корони Польської, який керував держ. канцелярією. Уряд канцлера відомий у Польщі від 12 ст. (займався кореспонденцією монарха, був хранителем печатки) і посідав друге місце в придворній ієрархії після уряду воєводи); поступово він набув загальнодерж. значення: краківський канцлер став титулуватися канцлером Корони Польс., пізніше — К.к., остаточно витіснивши в 1-й пол. 15 ст. уряди земських канцлерів. Від поч. 15 ст. К.к. стежив за тим, щоб акти, які
виходили з королів. канцелярії, відповідали чинним правовим нормам; контролював ведення канцлерських книг, що входили до т. зв. Коронної метрики; керував поточною зовн. політикою щодо західноєвроп. країн (зовнішньополіт. відносини з Рос д-вою були прерогативою канцлера литовського). К.к. був чл. сенату (див. Сенат у Речі Посполитій). Суд. функції К.к. полягали в керуванні асесорським судом. К.к. прикладав до актів, які він видавав, велику печатку. Літ.: Biliсska M. Kancelarie i dokumenty wielkopolskie XIII wieku. Wroc»aw, 1967; Su»kowska-Kurasiowa I. Dokumenty kr\lewskie i ich funkcja w paЅstwie polskim za Andegawen\w i pierwszych Jagiellon\w 1370—1444. Warszawa, 1972; Krzyуaniakowa J. Kancelaria kr\lewska W»adys»awa Jagie»»y. Studium z dziej\w kultury politycznej Polski w XV wieku, t. 1—2. PoznаЅ, 1972, 1979; Bardach J. та ін. Historia ustroju i prawa polskiego. Warszawa, 1996. П.М. Сас.
виходили з канцелярії вел. князя литов., вписувалися до окремих книг т. зв. Литовської метрики. За Сигізмунда І Старого книги метрики були поділені на чотири відділи: для посольств, суд. справ, сеймових ухвал і поточних записів. К.л. був також хранителем великої держ. печатки, без якої жодний офіц. держ. документ вел. князя литов. не був дійсним. З поч. 16 ст. стало міцно укоріненою традицією призначення на уряд К.л. віленського чи троцького воєводи. Найвідомішими канцлерами ВКЛ стали М.Радзивілл та А.Гаштовт, котрі були гол. кодифікаторами 1-го Литов. статуту (див. Статути Великого князівства Литовського). За результатом судово-адм. реформ у ВКЛ 1566 за польс. зразком було введено уряд підканцлера, що був заст. К.л. Уряд канцлера у ВКЛ проіснував до кін. 18 ст. Літ.: Kutrzeba S. Historya ustroju Polski w zarysie, t. 2: Litwa. Lw\w, 1914; Любавский М.К. Очерк истории литовско-русского государства до Люблинской унии включительно. М., 1915.; Галицько-Волинський літопис. Дослідження. Текст. Коментар. К., 2002.; Лазутка С. Историческая роль Альбертаса Гоштаутаса в кодификации Первого Литовского Статута. В кн.: Pirmasis Lietuvos Statutas: straipsniе rinkinys. sudar Irena Valikonyt ir Lirija Steponavi…ien. Vilnius, 2005. А.В. Блануца.
Бібліотека наукова імені В.Г.Короленка в Харкові). Був відомим як автор дидактичних підручників і статей, дослідницьких робіт про Т.Шевченка, М.Емінеску, Ч.Порумбеску, історико-публіцистичних праць, а також численних поезій, оповідань, нарисів про життя і боротьбу трудящих Буковини. Репресований. П. у м. Маріїнськ (нині місто Кемеровської обл., РФ). Реабілітований посмертно.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КАНЦЛЕР КОРОННИЙ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
