КАЛАКУРА Ярослав Степанович (н. 24.09.1937) — історик, історіограф, джерелознавець. Д-р істор. н. (1980), проф. (1981), Засл. працівник вищої школи України (1984), акад. АН ВШ України (1997), Засл. професор Київ. нац. ун-ту ім. Тараса Шевченка (2003). Н. в с. Рудники Підгаєцького р-ну Терноп. обл. Закінчив Коломийське пед. уч-ще (1955), істор. ф-т Чернів. ун-ту (1963), аспірантуру в Київ. ун-ті (1968). 1955—56 працював учителем Нижньовербіжської семирічної шк. на Коломийщині; 1956—64 — на комсомольській роботі в Печеніжині, Станіславі та Коломиї; 1964—69 — викл., доц. ІваноФранк. пед. ін-ту. 1969—72 — відп. працівник ЦК КПУ; 1972— 81 — заст. дир. з наук. роботи Інту підвищення кваліфікації викладачів сусп. наук при Київ. унті. 1981—89 — проректор з навч.
роботи Київ. університету, 1989— 95 — проф., 1995—2002 — зав. каф-ри, з 2003 — проф. каф-ри заг. історії, архівознавства та спец. галузей істор. науки Київ. ун-ту. За сумісництвом працював у Інституті української археографії та джерелознавства імені М.Грушевського НАН України, НДІ українознавства Мін-ва освіти й науки України. Під його кер-вом підготовлено і захищено 14 докторських та 36 канд. дисертацій. Був головою спеціалізованої вченої ради із захисту докторських і кандидатських дисертацій, чл. експертної ради ВАК. Обирався депутатом Коломийської міськ. ради депутатів трудящих, був чл. колегії Держ. к-ту архівів України. Нині працює у двох спеціалізованих радах. Тематика наук. досліджень охоплює ключові проблеми українознавства, політ. історії України, методології, історіографії, джерелознавства та архівознавства, спеціальних історичних дисциплін. Автор понад 350 наук., науково-популярних та навчально-методичних праць, у т. ч. 85 індивідуальних і колективних монографій, 20 підручників та навч. посібників, укладач низки документальних збірників. Нагороджений Почесною грамотою ВР України (1987), орденом «За заслуги» 3-го ст. (2002), Почесною Грамотою КМ України (2007), освітянськими знаками А.Макаренка (1997), П.Могили (2007). Відмінник нар. освіти України (1997). Лауреат премії ім. Василя Веретенникова (2000) та нагороди Ярослава Мудрого АН ВШ України (2001). Тв.: Методика преподавания истории КПРС в высшей школе. К., 1974; Организация самостоятельной работы студентов по изучению общественных наук. К., 1979; Общественные науки в высшей школе. К., 1980; Документы героических свершений. К., 1985; Рабочий класс — авангард социалистического соревнования. К., 1988; Архівознавство: Підручник. К., 1998 (кер. авторського колективу); Історія української культури. К., 2000; Історична наука: термінологічний і понятійний довідник. К., 2002; Нариси історії архівної справи в Україні. К., 2002 (у співавт.); Українська історіографія: Курс лекцій. К., 2004; Історія української та зарубіжної культури: Навчальний посібник. К., 2007 (у співавт.); Історичні засади українознавства. К., 2007.
Літ.: Корольов Б.І. Зоряний час професора Я.С. Калакури. «Освіта», 2002, № 45; Українські історики ХХ століття. Біобібліографічний довідник. К.—Львів, 2003; Історичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка (1834—2004): Минуле й сьогодення. К., 2004; Панченко В.О. Ключ до скарбниці історії. «Науковий світ», 2005, № 4; Матейко Р.М. Книга, створена розумом і серцем. «Бористен», 2005, № 8; Куделко С.М. Для усіх, хто захоплюється українською історією, наукою та культурою. «Харківський історіографічний збірник», 2006, вип. 8; Кононенко П. Життєвий шлях Ярослава Калакури як подвижництво в ім’я розквіту України. «Збірник наукових праць Науково-дослідного інституту українознавства», т. 15. К., 2007; Юрій Михайло. Ярослав Степанович Калакура — вчений, новатор, учитель. В кн.: Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики, ч. 14: На пошану відомому історику, джерелознавцю, історіографу, професору Київського національного університету імені Тараса Шевченка Ярославу Калакурі з нагоди 70-річного ювілею. К., 2007. О.О. Ковальчук.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КАЛАКУРА» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
