КАЗИМИР ІV Ягеллончик (Kazimierz IV Jagie»»oЅczyk; 30.11.1427— 07.06.1492) — вел. кн. литов. (1440—92), король польс. (1447— 92), син Владислава II Ягайла. Почав правління з боротьби за стабілізацію внутрішньополіт. ситуації у Великому князівстві Литовському, де від 1432 точилася міжусобна війна, спричинена скиненням дядька Казимира Свидригайла та узурпацією великокнязівської влади братом попереднього вел. кн. литов. Вітовта Сигізмундом. К. IV відновив удільність Київського князівства (сюди 1440 повернулися його двоюрідні брати, нащадки київ. кн. Володимира Ольгердовича) та
визнав Свидригайла довічним володарем Волині. Однак після того, як він видав Волин. та Київ. землям обласні привілеї, що гарантували збереження їхнього традиційного устрою (див. також Земські уставні грамоти), ці князівства знову були ліквідовані. Видав також привілей 1447 і Су-
Казимир IV Ягеллончик. Портрет роботи художника Я. Матейка. 1890.
Казимир IV Ягеллончик. Надгробок, м. Краків. 1492. zimierza Jagie»»oЅczyka w Koronie. «Kwartalnik Historyczny», 1959, t. 66; Bogucka M. Kazimierz Jagie»»oЅczyk i jego czasy. Warszawa, 1998. О.В. Русина.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КАЗИМИР ІV» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
