КАГАЛ (давньоєврейс. k~h~l — зібрання, громада) — назва системи самоврядування єврейс. нас. в Речі Посполитій, а згодом і в Російській імперії, в т. ч. на укр. землях; орган, що стояв на чолі окремої єврейс. громади і виконував посередницькі функції між нею та д-вою. Виник унаслідок розсіяння євреїв (див. Діаспора) з метою збереження їх ідентичності національної. КАГАН (хакан) — титул володаря в тюркських та монгол. народів, що символізував божественне (від бога Тенгрі) походження їхньої влади. В 6 ст. так називали племінних вождів аварів, тюрків та кубанських болгар. У 30-х рр. 7 ст. нововиникла державність у хозар була іменована каганатом — Хозарський каганат.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КАГАЛ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
