Іудеохристияни — реліг. спільноти, які існували в 1—3 ст. Члени спільноти, прийнявши християнське вчення (див. Християнство), не поривали з іудаїзмом. У наш час тенденції іудеохристиянства відроджуються в русі «Євреї за Ісуса», представники якого сповідують як християнство, так і іудаїзм. В Україні громада «Євреї за Ісуса» вперше з’явилася в Одесі як місіонерська орг-ція. На 2000 діяло 12 громад «Євреїв за Ісуса». М.І. Кирюшко.
ІЧНЯ — місто Чернігівської області, райцентр. Розташов. на р. Іченька (прит. Удаю, бас. Дніпра). Залізнична станція. Нас. 12,4 тис. осіб (2004). Перші відомості про І. — невелику фортецю — належать до 14 ст. У 14—16 ст. перебувала під владою Литви й Польщі. В серед. 16 ст. одержала статус м-ка, стала центром окремого козац. підрозділу («полку»), який був підпорядкований польс. королеві та ніс службу в прикордонній зоні. 1590 І. володіли князі Вишневецькі. З початком національної революції 1648—1676 ічнянські козаки приєдналися до повстанців й утворили Ічнянський полк. Восени
1649 полк ліквідували, а І. стала центром Ічнянської сотні Прилуцького полку. Великих втрат І. зазнала під час громадянських війн в Україні другої половини 1650 — першої половини 1660-х років, значна ч. її нас. переселилася в Слобідську Україну. Масові переселення тривали й у 18 ст. Майже 3/4 сел. дворів належали прилуцькому полк. Г.Ґалаґану. Його нащадки відкрили суконну мануфактуру, цукровий і два винокурні з-ди. З 18 ст. І. відома як осередок худож. керамічного вир-ва. 1861 стала волосним центром Борзнянського пов. Чернігівської губернії. Її екон. розвитку сприяло буд-во вузькоколійної залізниці Крути—Ічня—Прилуки. 1912 через І. пройшла колія Бахмач— Одеса. Райцентр від 1923. У складі Черніг. обл. від 1932. У роки Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941—1945 від 14 верес. 1941 до 15 верес. 1943 була окупована гітлерівцями. Від 1957 — місто. Археол. пам’ятка — курган 2—1 тис. до н. е. Літ.: ІМіС УРСР. Чернігівська область. К., 1972; Чернігівщина: Енциклопедичний довідник. К., 1990. Я.В. Верменич.
С.Головацький (1649). Козаки І.п. брали участь у Збаразькій облозі 1649. 1649 приєднаний до Прилуцького полку як дві «Іченські» сотні. Дж.: Літопис Самовидця. К., 1971; Дашкевич Я. Гетьманська Україна: полки, полковники, сотні Лівобережжя. «Пам’ятки України», 1990, № 2. В.В. Панашенко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ІУДЕОХРИСТИЯНИ В УКРАЇНІ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
