ІСТОРИЧНЕ ТОВАРИСТВО НЕСТОРА-ЛІТОПИСЦЯ (рос. Историческое общество Нестора-летописца) — наук. т-во, що об’єднувало дослідників місц. та всесвітньої історії, політ. історії, церк. літ., права, археології, нумізматики та ін. Було засноване 1872 в м. Київ, офіційно відкрилося в січ. 1873, існувало до 1931. Від 1874 діяло на підставі свого Статуту (1872) при Київ. ун-ті (див. Київський національний університет імені Тараса Шевченка). В різні часи І.т.Н.-л. очолювали проф. В.Іконников, О.Котляревський, В.Антонович, М.Владимирський-Буданов, О.Лазаревський, М.Дашкевич, М.Василенко та ін. Членами були: М.Грушевський, І.Лучицький, А.Степович, Т.Флоринський, І.Каманін, О.Левицький, А.Лобода, Ю.Сіцінський, В.Завитневич, Л.Добровольський, В.Базилевич, Г.Павлуцький, Д.Багалій, Л.Падалка та ін. 1874 І.т.Н.-л. взяло участь в організації й проведенні 3-го Всерос. археол. з’їзду в Києві (див. Археологічні з’їз-
дянська війна в Україні 1917—1921 фактично паралізувала діяльність т-ва. В трав. 1921 воно поновило її при ВУАН (нині Національна академія наук України). 3-й Статут (1921) значно звужував коло діяльності т-ва. І.т.Н.-л. переважно займалося історією доби середньовіччя, к-ри, історіографією, бібліографією. 1931 у зв’язку з реорганізацією ВУАН т-во припинило існування. За час своєї діяльності І.т.Н.-л. провело 700 засідань, випустило 24 кн. «Чтений…». Літ.: Устав Исторического общества Нестора-Летописца. «Чтения в Историческом обществе Нестора-Летописца», 1894, кн. 8; Дашкевич Н.П. Историческая записка о возникновении и деятельности Исторического общества Нестора-Летописца по январь 1898 г. Там само, 1899, кн. 13; Його ж. 25-летие Исторического общества Нестора-летописца. К., 1899; К.В. Колибанова.
«Чтенія въ Историческомъ обществў Нестора лўтописца». Кн. 19. Вип. 3. Київ, 1907. Титульний аркуш.
«Чтенія въ Историческомъ обществў Нестора лўтописца». Кн. 1. Київ, 1879. Титульний аркуш.
ди). Від 1876 праці чл. І.т.Н.-л. друкувалися на сторінках «Университетских известий». Від 1879 почали видаватися «Чтения в Историческом обществе Несторалетописца». 1894 відбулося затвердження 2-го Статуту І.т.Н.-л., за яким т-ву надавалися широкі повноваження щодо організації спец. відділів для більш конкретної розробки окремих тем, зокрема історії України, затвердження дослідницьких тем на здобуття премій та надання їх, друкування праць т-ва без сторонньої цензури та ін. 1895 за ініціативи О.Лазаревського І.т.Н.л. започаткувало читання лекцій при Київ. ун-ті (1904 заборонені царським урядом). Чл. т-ва брали активну участь у підготовці й проведенні Всерос. археол. з’їздів у Києві, Ризі (нині столиця Латвії), Харкові, Катеринославі (нині м. Дніпропетровськ), Чернігові. Одним з осн. напрямків діяльності були: розробка питань охорони пам’яток; виникнення та історії козацтва; вивчення старожитностей Волині, Поділля, Лівобережної України, Слобідської України. Особлива увага приділялася дослідженню археології, топографії, історії Києва та Київської губернії. За часів головування проф. Ю.Кулаковського (1904—05, 1907— 17) в І.т.Н.-л. починають домінувати певні українофобські настрої. Пріоритет надається історико-філол. тематиці.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ІСТОРИЧНЕ ТОВАРИСТВО НЕСТОРА-ЛІТОПИСЦЯ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
