ІНКЕРМАН (з татар. — «печерна фортеця»; Каламіта, Інкірма, 1976—91 — Білокам’янськ) — місто Автономної Республіки Крим, підпорядковане Севастопольській міськраді. Розташов. при впадінні р. Чорна в Чорне м. Залізнична станція. Нас. 10,9 тис. осіб (2004). Виник у 8—9 ст. як візант.херсонеський форпост (на місці давнішого таврського поселення; див. Таври), спершу відомий як Каламіта. Середньовічний правосл. монастирський центр. Імовірно, у зв’язку з цим існують перекази про заслання на тутешні каменоломні імп. Марком Ульпієм Траяном рим. єпископа (папи) Климента I, який і загинув у цих місцях мученицькою смертю (утоплений у морі), та про ув’язнення тут у 7 ст. папи Мартина I. 1427 Алексій Комнін, правитель князівства Феодоро, збудував тут фортецю. Від 1475 І. перебував під контролем Османської імперії. Після приєднання Кримського ханства (1783) перебував у складі Російської імперії. 1820 тут побудовано 2 маяки, найвищі в країні. З історії Кримської війни 1853— 1856 відома Інкерманська битва, що відбулася 5 листоп. (24 жовт.)
Інкерман. Фото початку 21 ст.
Інкерман. Руїни фортеці Каламіта. Фото початку 21 ст.
476 ІНКОРПОРАЦІО
І. розвивався в орбіті Севастополя (з інкерманського білого каменю останній первісно і будувався). Статус міста І. отримав 1976. Архіт. пам’ятки: печерний монастир (датування печер можливі від 8—9 ст. до 15 ст.; ін. споруди належать 19 ст.; СвятоКлиментьєвський Інкерманський чол. монастир), руїни фортеці Каламіта (15 ст.). Літ.: Бертье-Делагард А.Л. Каламита и Феодоро. «Известия Таврийской ученой архивной комиссии», 1918, вып. 55; ІМіС УРСР. Кримська область. К., 1974. Д.С. Вирський.
ки». Інкорпораціоніст Р.Дмовський зображав Українську Народну Республіку та Українську Державу як «витвір німців» і наполягав на приєднанні до Польщі укр. земель, а федераціоніст Ю.Пілсудський політикою «доконаних фактів» полегшував прийняття відповідних рішень. Літ.: Dmowski R. Polityka Polska i odbudowanie paЅstwa. Warszawa, 1925. Р.Г. Симоненко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ІНКЕРМАН» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
