ЗУБРИЦЬКА КУЛЬТУРА — археол. к-ра, яка сформувалася в серед. 1 ст. н. е. в процесі взаємодії носіїв пшеворської культури та прийшлого з Прип’ятського Полісся нас. зарубинецької культури. Назва походить від с. Зубра (нині село Пустомитівського р-ну Львів. обл.). Пам’ятки З.к. поширені на тер. Волині та у Верхньому Придністров’ї. В Придністров’ї на формування місц. З.к. вплинули дакійські племена липицької культури. На Волині З.к. існувала до кін. 2 ст., а потім її пам’ятки тут щезають у зв’язку з експансією готів. В ін. місцях пам’ятки З.к. простежуються до 3 ст., для більш пізнього часу характерними є їхні трансформації в пам’ятки локальної групи черняхівської культури, які, у свою чергу мають багато спільних рис зі ще більш пізніми пам’ятками корчацького (див.
Корчак) типу раннього середньовіччя. Пам’ятки З.к. представлені невеликими поселеннями з 4—6 жител, що розкопані поблизу сіл — Підберезці, Сокільники (обидва села Пустомитівського р-ну Львів. обл.), Боратин (село Луцького р-ну), Линів (село Локачинського р-ну, обидва Волин. обл.). Житла — напівземлянки або наземні споруди каркасностовпової чи каркасно-плетеної конструкції — групуються гніздами. Всередині кожного помешкання була лежанка, на земляній підлозі розпалювали вогнище. На кожне житло припадає від 5 до 10 ям-льохів. Під час розкопок тут знайдено ліпну кераміку, невеликий набір знарядь ремесла (прясла, ножі, проколки, шила, голки), прикраси (фібули, намистини), предмети особистого вжитку (гребені) та мисливські знаряддя (наконечники стріл, списів, шпори). Могильники невідомі. Творцями пам’яток З.к. були венеди — найраніші слов’ян. племена.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ЗУБРИЦЬКА КУЛЬТУРА» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
