ЗОЛОТАРЬОВ Олександр Йосипович (1879 — р. с. невід.) — держ. та політ. діяч, журналіст. Чл. Бунду. Н. в бідній єврейс. родині. Закінчив юрид. ф-т Моск. ун-ту. 1898 за революц. діяльність був заарештований і висланий до Херсон., згодом — Полтав. губ. 1904 виїхав до Австрії. Повернувшись 1907, працював у профспілках, 1915—17 — в єврейс. бюро праці в Москві. 1917 — чл. Української Центральної Ради і Малої ради (див. Комітет Української Центральної Ради) від Бунду, входив до ЦК партії, депутат Київ. міськ. думи, Всеукр. ради робітн. депутатів. У листоп. 1917 призначений УЦР емісаром в Одесу, 1918 — ген. контролер Української Народної Республіки. Від кін. 1918 — чл. РКП(б). За рад. влади — співпрацівник Робітничо-селянської інспекції, Держконтролю, 1922 — голова торг. делегації УСРР і РСФРР на Бл. Сході. Репресований. Літ.: Українська Центральна Рада: Документи і матеріали, т. 1—2. К., 1996—97. Т.С. Осташко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ЗОЛОТАРЬОВ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
