ЗБАРАЖ — місто Тернопільської області, райцентр. Розташов. на р. Гнізна (прит. Серету, бас. Дністра) за 22 км від Тернополя. Залізнична станція. Нас. 13,4 тис. осіб (2004). Перша письмова згадка припадає на 1211, коли З. входив до Галицько-Волинського князівства. Від 14 ст. — під владою Польщі. 1474, 1598 місто відбивало напади татар. У роки національної революції 1648—1676 місто не раз ставало центром тогочасних подій (див. Збаразька облога 1649). Після 1-го поділу Польщі 1772 (див. Поділи Польщі 1772, 1793, 1795) — під владою Австрії. 1810—15 — у межах кордонів Російської імперії, а потім — знову під владою Австрії (від 1867 — Австро-Угорщина). Від 1867 став
Збараж. Замок. Західний бастіон та сухий рів. Фото початку 21 ст.
Збараж. Бернардинський костел святих Антонія та Юрія (1627). Фронтон. Фото початку 21 ст.
повітовим центром. Від 1920 — під владою Польщі. Від 1939 — возз’єднано з ін. укр. землями в складі УРСР. Райцентр від 1940. В роки Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941—1945 місто було окуповане гітлерівцями від 6 лип. 1941 до 6 берез. 1944, входило до складу Генеральної губернії. 1973 З. оголошено містомзаповідником. Пам’ятки архітектури: замок (1626—31); костел і монастир бернардинців (1627), Свято-Успенська церква (1755). У З. народилися живописець і графік С.Томашевський, перший командир УПА Д.Клячківський, кілька разів бував І.Франко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ЗБАРАЖ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
