ЗАПОЛЬНІ ВОЛОДІННЯ — пасовиська, сінокоси, луки, рідше — орні землі, які розташовувалися за межею осн. індивідуальних полів (тобто були «за полем») жителів села і перебували в спільному володінні всіх членів сільс. громади. В ході аграрної реформи 16 століття запольні землі були поміряні на волоки і, в міру їх госп. освоєння, обкладалися відповідними податками. В структурі З.в. виділялися «застінки» орні та «для вигону худоби зоставлені», «обруби сіножатні», залишені для сінокосів тощо. Розміри З.в. були досить різними й коливалися від кількох моргів до десятків волок. Літ.: Гурбик А. Аграрна реформа в Україні XVI ст. К., 1997; Його ж. Еволюція соціально-територіальних спільнот в середньовічній Україні (волость, дворище, село, сябринна спілка). К., 1998. А.О. Гурбик.
Русский биографический словарь, т. 7. Пг., 1916; Биобиблиографический словарь профессоров и преподавателей Казанского университета, ч. 1: 1905—1917. Казань, 1986. Т.В. Чухліб.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ЗАПОЛЬНІ ВОЛОДІННЯ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
