ЗАКАВКАЗЬКА ФЕДЕРАЦІЯ — держ. об’єднання Азерб. СРР, Вірм. СРР та Грузин. СРР (1922—36). 12 берез. 1922 у Тифлісі (нині м. Тбілісі, Грузія) конф. повноважних представників ЦВК Азерб. СРР, ЦВК Вірм. СРР і ЦВК Грузин. СРР затвердила договір про утворення Федеративного Союзу Соціаліст. Рад. Республік Закавказзя (ФССРРЗ). Це був військ., політ. і екон. союз з відповідними загальнофедеративними органами. Столицею Союзу стало м. Тифліс. Найвищим органом влади Союзу визнано Повноважну конф. представників, які обиралися в рівній кількості урядами Азерб. СРР, Вірм. СРР та Грузин. СРР. Виконавчим органом стала обрана конференцією Союзна рада. Вона відала військ. справами, фінансами, зовнішньополіт. відносинами, торгівлею, галузями транспорту і шляхів сполучень, зв’язку, визначала екологічну політику. 13 груд. 1922 1-й Закавказ. з’їзд Рад, який відбувся в Баку (Азербайджан), ухвалив рішення про перетворення ФССРРЗ на Закавказ. Соціаліст. Федеративну Рад. Республіку (ЗСФРР) при збереженні самостійності республік, що ввійшли до її складу. Він затвердив конституцію, утворив органи держ. влади (Закавказ. ЦВК і РНК ЗСФРР). Органом найвищої держ. влади був Закавказ. з’їзд рад, а між з’їздами владні повноваження здійснював Закавказ. ЦВК, який утворювався з’їздом рад і був вищим законодавчим, розпорядчим та контролюючим органом. ЦВК оби-
рав президію — робочий орган, що діяв між засіданнями Центр. виконавчого к-ту. ЦВК утворював Закавказ. РНК, Верховний суд та ін. центр. органи. Конституція регулювала основи взаємовідносин вищих держ. органів ЗСФРР і республік, які входили до її складу. Було визначено, що для Федерації має прийматися заг. бюджет. Республіки-члени Федерації теж мали свої конституції, вищі та місц. органи влади, правоохоронні й суд. органи. 1-й Закавказ. з’їзд рад ухвалив також постанову «Про організацію Союзу РСР». 30 груд. 1922 ЗСФРР разом з УСРР, РСФРР і Білорус. СРР ухвалили Декларацію про утворення СРСР. З прийняттям 1936 Конституції СРСР ЗСФРР припинила своє існування, а Азерб. СРР, Вірм. СРР та Грузин. СРР увійшли до складу СРСР як самостійні союзні республіки. Літ.: Сидамонидзе У.И. К истории Закавказской федерации советских республик. «История СССР», 1961, № 1; Паркосадзе В.В. Историческая роль Закавказской федерации. «Вопросы истории», 1968, № 7. Г.О. Мурашин.
1929, екон. страйки 1932—33. Від 1924 комуністи брали участь у виборах до чехословац. парламенту й користувалися значною підтримкою бідніших верств населення. В роки Другої світової війни під час окупації Закарпаття угор.-нім. військами багато чл. партії брало участь у партизан. русі. Після визволення Закарпаття Червоною армією (див. Радянська армія) 19 листоп. 1944 відбулася крайова парт. конф., що за активної участі політпрацівників Червоної армії проголосила створення Комуніст. партії Закарп. України, яка очолила процес возз’єднання Закарп. України з УРСР. Рішенням ЦК ВКП(б) від 15 груд. 1945 організація була прийнята до ВКП(б). Літ.: Гранчак І.М. Олекса Борканюк — полум’яний борець за визволення Закарпаття. К., 1956; Сливка Ю.Ю. Революційно-визвольна боротьба на Закарпатті в 1929—1937 рр. К., 1960; Хланта О.В. Їх вели комуністи. Ужгород, 1962; Співак Б.І. Нарис історії революційної боротьби трудящих Закарпаття в 1930—1945 роках. Львів, 1963; Ротман М. Напередодні другої світової. Ужгород, 1964; Шляхом Жовтня: Боротьба трудящих Закарпаття за соціальне і національне визволення, за возз’єднання з Радянською Україною: Збірник документів, т. 1—6. Ужгород, 1957—67; Співак Б.І. Комуніст Іван Мондок. Ужгород, 1969; Великий Жовтень і розквіт возз’єднаного Закарпаття. Ужгород, 1970; Нариси історії Закарпатської обласної партійної організації. Ужгород, 1980; Нариси історії Закарпаття, т. 2. Ужгород, 1995. С.В. Віднянський.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ЗАКАВКАЗЬКА ФЕДЕРАЦІЯ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
