ЗАВАДОВСЬКІ — козац.-старшинський, згодом дворянський та графський рід герба «Равич», який, за родинною легендою, по-
истории заселения, т. 1. Полк стародубский. К., 1888; Милорадович Г.А. Малороссийское дворянство. Чернигов, 1890; Модзалевский В.Л. Малороссийский родословник, т. 2. К., 1910. В.В. Томазов.
Герб графів Завадовських.
ходив від польс. шляхтича Якова Завадовського (р. н. невід. — бл. 1705), який переселився в Гетьманщину 1679 із Волинського воєводства та був «дворянином» (див. Дворяни господарські) гетьмана І.Самойловича, а потім — стародубським полковим осавулом (1693, 1696—1702), стародубським полковим суддею (1703— 05) і стародубським наказним полковником (див. Полковник наказний; 1693, 1703, 1704). Його правнуками були: Іван Васильович (р. н. невід. — 1786) — ген.майор; Петро Васильович — (див. П.В. Завадовський); Яків Васильович (р. н. невід. —1794) — останній стародубський полковник (1778—82), новгород-сіверський губернатор (1794), ген.майор; Ілля Васильович (р. н. невід. — бл. 1819) — дійсний статський радник. 27 черв. 1793 Петро, Яків та Ілля отримали титул графів «Священної Римської імперії германської нації», а 5 квіт. 1795 Петро та Ілля — титул графів Рос. імперії. Син Петра — граф Василь Петрович (1798— 1855) — таємний радник (1840) і сенатор (1840), кавалер багатьох орденів Рос. імперії. Зі смертю Олександра Петровича (1794— 1856) — старшого сина Петра — графський рід згас. Рід графів З. внесений до 5-ї ч. Родовідних книг Санкт-Петерб. та Черніг. губерній, а герб — до 1-ї ч. «Общего гербовника дворянских родов Всероссийской империи». Були й ін. дворянські роди З., можливо, спільного походження з графським, що внесені до 1-х ч. Родовідних книг Волин., Санкт-Петерб. та Херсон. губерній.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ЗАВАДОВСЬКІ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
