ЗАБОРОВСЬКИЙ Рафаїл (світське ім’я — Михайло; 1676— 22.10.1747) — архієпископ Київ., Галицький і всієї Малої Росії (1731—42), від 1743 — митрополит Київ., Галицький і всієї Малої Росії. Родом зі шляхетської родини м. Зборів. Навч. в Київ. акад. (див. Києво-Могилянська академія) та Московській слов’яногреко-латинській академії, де прийняв чернечий постриг. Викладав риторику в Моск. акад., призначений обер-ієромонахом рос. флоту. 1723 отримав сан архімандрита Свято-Троїцького Калязиного монастиря в Тверській єпархії. 1725 — єпископ Псков-
Рафаїл (Заборовський). З портрета 19 ст.
ський і Нарвський, обраний чл. Синоду. 1731 висвячений на київ. архієпископа. Переїхав до Києва. Багато зробив для розбудови Києво-Могилянської акад., кафедрального Софійського собору. Залучив до роботи відомого архіт. Й.-Г.Шеделя, який, зокрема, надбудував навч. корпус Києво-Могилянської акад., керував реконструкцією Софійської дзвіниці та митрополичого будинку, а також, імовірно, спорудив у Софійському монастирі кам’яну огорожу та в’їзні ворота, т. зв. Браму Заборовського (авторство Й.-Г.Шеделя щодо останньої не підтверджене документально). Архієпископ на власні кошти збудував у Києві новий іконостас у Софійському соборі та церкву св. Володимира на Шулявці (істор. р-н Києва). Період архіт. піднесення в роки, коли архієпископом, а потім митрополитом Київ., Галицьким і всієї Малої Росії був З., іноді називають «добою бароко Заборовського». Як протектор Києво-Могилянської академії протистояв намірам Синоду підпорядкувати її своєму контролю. На його замовлення і кошти було збудовано будинок бурси, реконструйовано Мазепинський корпус академії, споруджено Благовіщенську церкву. 1734 уклав Інструкцію «Leges academicae docentibus et studentibus observandae» («Академічні правила для викладачів і студентів»), де викладено осн. засади діяльності академії, підкреслено всестановість цього навч. закладу, визначено коло предметів,
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ЗАБОРОВСЬКИЙ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
