ЖМЕРИНКА — місто обласного підпорядкування Вінницької області, райцентр. Залізничний вузол. Нас. 36,9 тис. осіб (2004). Заснування Ж. пов’язане з буд-вом залізниці Київ—Балта (1865). Між двома селами — Великою Жмеринкою (нині у складі Ж.) і Малою Жмеринкою (нині село Жмеринського р-ну) — було побудовано станцію Ж., біля якої утворилося робітн. с-ще. Невдовзі Ж. стала вузловою станцією Пд.-Зх. залізниці: 1871 через неї пройшла Волочиська лінія, що з’єднала Російську імперію з Австро-Угорщиною, а 1892 було відкрито лінію до Могилева (нині м. Могилів-Подільський). 1898 с-ще Ж. отримало статус міста. На поч. 20 ст. тут проживало понад 9 тис. осіб, а напередодні Першої світової війни вже 27 195.
За часів української революції 1917—1921 Ж. була в зоні сел. повстанських рухів. З 1921 Ж. — повітове місто, від 1923 — райцентр. У роки Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941—1945 окупована гітлерівцями від 17 лип. 1941 по 18 берез. 1944. В місті існував осередок руху Опору. Архіт. пам’ятка — залізничний вокзал (1899—1904; архіт. З.Журавський). Літ.: ІМіС УРСР. Вінницька область. К., 1972; Загалило В.І. Жмеринка: Путівник. Одеса, 1985. Д.С. Вирський.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ЖМЕРИНКА» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
