ЄВРОРЕГІОН — юридично закріплена форма транскордонного регіонального співробітництва між територіальними громадами або органами держ. влади прикордонних регіонів кількох д-в зі спільним кордоном. Утворення Є. є засобом активізації транскордонного діалогу д-в-сусідів, формою пошуку ефективних шляхів співпраці самоврядних одиниць по різні боки кордонів. Перший Є. «Гронау» було створено 1958 на нім.-нідерланд. кордоні. Правові засади розвитку Є. визначені в Європ. рамковій конвенції про транскордонне співробітництво територіальних утворень та їх органів урядування (Мадрид, 1980). Україна приєдналася до Конвенції 1993. Транскордонне співробітництво регулюється також Європейською хартією місцевого самоврядування 1985 (ратифікована Верховною Радою України 1997). У загальноєвроп. системі пріоритетів Є. розглядається як інструмент інтеграції д-в через інтеграцію регіонів. Їх діяльність спрямовується на прискорення соціально-екон. розвитку регіонів і формування їх експортної спеціалізації, інфраструктурну підготовку для поглиблення співробітництва з Європейським Союзом, розвиток системи міжрегіональних зв’язків у сфері туризму, рекреації, охорони навколишнього природного середовища. Є. дають можливість розв’язувати проблеми нац. меншин, можуть бути засобом вирішення територіальних претензій. До транскордонної співпраці залучено понад 30 д-в, які утворили більше 70 єврорегіонів. Україна бере участь у створенні Є. з 1993. В Є. «Карпати» увійшли пн. р-ни Румунії, кілька областей Угорщини, ч. Сх. Словаччини, ч. Підкарпатського воєводства Польщі, Львівська область, Закарпатська область, Івано-Франківська область і Чернівецька область України. 1995
створено Є. «Буг», до складу якого входять Волинська область України, частини тер. Польщі й Білорусі. В утворений 1998 Є. «Нижній Дунай» увійшли Одеська область України, повіт Кагул (Молдова), повіти Галац, Бреїла, Тульча (Румунія). В стадії формування перебуває Є. «Верхній Прут» з участю Румунії, Молдови, Чернів. обл. України. Україна розглядає інститут Є. як інструмент просторового розвитку і чинник процесу європейської інтеграції. Літ.: На шляху до Європи. Український досвід єврорегіонів. К., 2000; Иванов И.Д. Европа регионов. М., 1998; Будівництво нової Європи. Прикордонне співробітництво у Центральній Європі. Ужгород. 1997; Ілько І. Регіони Європи у транскордонному співробітництві: історичний досвід 70—90-х років XX ст. «Регіональні студії» (Ужгород), 2001, вип. 1. Я.В. Верменич.
Пам’ятку вперше опубліковано 2001 у Києві під назвою «Євсевієве Євангеліє 1283 року». Зберігається вона в Рос. держ. б-ці в Москві (шифр — М. 3168). Досліджувалася О.Соболевським (1898), Г.Голоскевичем (1914), В.Німчуком (2001). Літ.: Голоскевич Г.К. Евсевиево евангелие 1283 года: опыт историкофилологического исследования. «Исследования по русскому языку», 1914, т. 3, вып. 2; Німчук В.В. Євсевієве Євангеліє 1283 р. як пам’ятка української мови. В кн.: Євсевієве Євангеліє 1283 року. К., 2001. В.В. Німчук.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ЄВРОРЕГІОН» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
