ЕКУМЕНІЧНИЙ РУХ (екуменізм — від грец. пk пхмЭнз — все-
світ; заселена земля) — об’єднавчий рух християн. церков (див. Християнство), започаткований на Всесвітній місіонерській конф. 1910 в м. Едінбург (Велика Британія). Набув нових форм і динамічної спрямованості після 1948, коли було створено Всесвітню раду церков (ВРЦ), до якої увійшла більшість протестантських (див. Протестантизм), а також правосл. (див. Православ’я) та старокатол. церков. В Е.р. бере участь і РКЦ (див. Католицизм, Римська курія). Один із 16 документів, прийнятих II Ватиканським собором (1962—65), має назву «Декрет про екуменізм». У трав. 1995 папа Іоанн Павло II видав послання про екуменічний обов’язок християн. церков — «Хай будуть усі єдині». Утворення ВРЦ не привело до ліквідації віросповідних відмінностей, проте сприяло процесам інтеграції в реліг. житті, зокрема повороту в богословських дослідженнях до опрацювання заг. «екуменічної еклезіології», пошуку шляхів «єдиного богослужіння». Теологи-екуменісти погоджують окремі розбіжності в реліг.-догматичних положеннях й водночас захищають уже усталені традиційні богословські догмати. Е.р. є складним, суперечливим процесом. Різні точки зору на природу та ступінь християн. інтеграції в умовах заг. кризи релігії в сучасному секуляризованому світі не дають змоги екуменістам опрацювати єдину концепцію об’єднання християн. церков. Тому нині Е.р. розвивається переважно в таких напрямках: 1) міжконфесійний рух, 2) федерація церков, 3) повне взаємне визнання, 4) органічний союз. Керівні органи Е.р. співпрацюють з різними міжнар. християн. конфесійними об-нями (Всесвітньою лютеранською федерацією, Всесвітньою методистською радою, Всесвітнім альянсом реформатських церков, англіканськими (ламбетськими) конференціями та ін.) і міжконфесійними об-нями в нац. масштабах окремих країн (зокрема, Нац. радою церков Христа в США, Брит. радою церков та ін.). ВРЦ співпрацює з такими
реліг. екуменічними орг-ціями, як Конференція церков Тихоокеанського регіону і Всеафр. конференція церков, підтримує стосунки з різними галузевими міжнар. орг-ціями, зокрема Всесвітньою федерацією студентівхристиян. Після проголошення незалежності України активну участь в екуменічних зустрічах бере Українська греко-католицька церква. Однак укр. православ’я, яке поділене на кілька церков, поки що залишається поза світ. екуменічним рухом. П.Л. Яроцький.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ЕКУМЕНІЧНИЙ РУХ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
