ЕКОНОМІЧНА ІСТОРІЯ, періодизація історії господарської діяльності людства. Е.і. — гуманітарна дисципліна, що вивчає історію госп. діяльності окремих країн, регіонів, людства в цілому.
Знання, які продукує Е.і., при подальшому їх осмисленні в межах екон. наук із залученням соціологічних та історичних теорій дають змогу виявити певні генетичні залежності та істор. закономірності в екон. житті д-в і народів. Одним із методів дослідження в Е.і. є розробка схем періодизації історії госп. діяльності людей від найдавніших часів до сучасності. В основу таких схем періодизації різні дослідники кладуть різні фактори. Напр., рос. географ і соціолог 19 ст. Л.Мечников в основу періодизації поклав геогр. фактор, зокрема водні шляхи сполучення. Нім. економіст Б.Гільдебранд запропонував схему, що ґрунтується на історії грошей. Американець Е.Хантінгтон за основу періодизації брав зміни клімату, англієць А.-Дж.Тойнбі — історію к-ри та релігії. У 60-х рр. 20 ст. популярними були теорія «індустріального суспільства» (див. Індустріальне суспільство) франц. соціолога Р.Арона та теорія «стадій економічного розвитку» амер. соціолога В.Ростоу. Продовженням цих узагальнень стала теорія постіндустріального суспільства. Зокрема, Д.Белл, Е.Кант, З.Бжезинський (США), Ж.-Ж.СерванШрейбер і А.Турен (Франція) у поступі всесвітньої історії (у т. ч. екон. історії) виокремлюють три послідовні етапи — період доіндустріального (аграрно-ремісничого, традиційного), період індустріального (прогресуючого) та період постіндустріального сучасного сусп-в. Ці етапи різняться за рівнем вир-ва та ступенем галузевого й професійного поділу праці. Крім того, на першому етапі домінуючою є «первинна» сфера госп. діяльності — с. госп-во; на другому — «вторинна» сфера — пром-сть, а на сучасному — «третинна» сфера — сфера послуг та інформатики, де провідна роль належить науці й освіті. Формаційний (див. Марксизм в історичній науці) підхід до періодизації історії, в т. ч. історії гва, який претендував свого часу на вичерпну універсальність, не виправдав себе. Нині відповідно до потреб і запитів історико-екон. науки вчені визнають 4-ступінчасту пе-
ріодизацію госп. форм екон. історії: 1) первісної доби та перших цивілізацій (від найдавніших часів до 5 ст. н.е.); 2) доби середньовіччя (6—15 ст); 3) періоду формування індустріального суспільства (16 — 1-ша пол. 19 ст.); 4) індустріального та постіндустріального сусп-ва (2-га пол. 19 — поч. 21 ст.). Літ.: Лященко П.І. Історія народного господарства СРСР, т. 1—2. К., 1951—52; Голобуцький В.О. Економічна історія Української РСР: Дожовтневий період. К., 1970; Экономическая история капиталистических стран. М., 1985; Грушевский М.С. Очерки истории украинского народа. К., 1990; Лановик Б.Д. та ін. Економічна історія України і світу. К., 1999. Б.Д. Лановик.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ЕКОНОМІЧНА ІСТОРІЯ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
