ЕКЗАРХАТ РПЦ в Україні. Екзархат (від грец. fобсчпт — керівник) — у правосл. церкві (див. Православ’я) відносно автономна церк. округа, що охоплює одну чи кілька єпархій і управління якою провадиться особливим чином. Ступінь залежності екзархату від помісної церкви не є чітко визначеним, і тому на практиці, відповідно до позиції того чи ін. патріарха, уточнення засад діяльності екзархату може зазнавати істотних змін. Екзархат РПЦ в Україні існував 1921—90. У лип. 1921 за особистої відсутності в Україні митрополита Антонія (Храповицького) патріарх Тихон призначив екзархом в Україні митрополита Михаїла (Єрмакова) як заст. Антонія. За правління митрополита Михаїла скликалися собори укр. єпископів згідно з прийнятим ще на Всеукр. церк. соборі (20 черв. — 1 лип. 1918) і затвердженим на Помісному соборі РПЦ «Положенням про тимчасове вище управління Православною Церквою на Україні». Після смерті митрополита Михаїла (1929) наступних екзархів призначав місцеблюститель патріаршого престолу, згодом патріарх та Синод. Цьому передувало послання митрополита Сергія (Страгородського) від 6 серп. 1929, в якому статус екзарха в Україні розглядався як статус «представника чи посла патріарха», а це означало, що екзарх в Україні мав обиратися тим, хто його посилав та уповноважував, а не тими, до кого його направляли. В Україні Е. РПЦ існував до 1990. С.І. Білокінь.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ЕКЗАРХАТ РПЦ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
