ДОРОШЕНКО Андрій Дорофійович (1644—1709) — паволоцький полковник, гетьман наказний Укр. козац. д-ви 2-ї пол. 17 ст. Брат гетьмана П.Дорошенка та наказного гетьмана Г.Дорошенка. Н. в м. Чигирин. Був двічі одружений, мав синів Івана та Василя (див. Дорошенки). З молодих літ брав участь у національній революції 1648—1676. У середині 1660-х рр. потрапив до рос. полону, з якого його було звільнено у верес. 1666. Відтоді виконував різноманітні доручення П.Дорошенка. У лип. 1668 — намісник на Лівобережній Україні. Влітку й восени 1672 залишався заст. гетьмана в Чигирині. У верес. 1673 розбив біля Києва військо М.Ханенка. Можливо, в цьому ж році Д. було призначено паволоцьким полковником. У серп. 1674 вів бої з лівобереж. полками та рос. підрозділами в околицях Сміли й Жаботина (нині село Кам’янського р-ну Черкас. обл.), був поранений, а в липні воював під стінами Чигирина. В.о. наказного гетьмана. Після зречення П.Дорошенка з гетьманства у жовт. 1676 перебрався на Лівобережжя. Обраний сосницьким сотником, проживав у м. Сосниця, де й помер. Літ.: Костомаров Н.И. Руина. В кн.: Костомаров Н.И. Собрание сочинений, кн. 6, т. 15. Исторические монографии и исследования. СПб., 1905; Дорошенко Д. Гетьман Петро Дорошенко. Огляд його життя і політичної діяльности. Нью-Йорк, 1985; Кривошея В.В., Кривошея І.І. Нариси історії Чернігівщини періоду козацтва. I. Борзна. II. Волинка. К., 1999. В.С. Степанков.
Українець та ін.; 30.10.1879— 25.08.1963) — історик літ., літературознавець, бібліограф, громад. та політ. діяч. Чл. Українського наукового товариства, Наукового товариства імені Шевченка. Н. в м. Санкт-Петербург у родині земського лікаря. Походив з бокової гілки козац.-старшинського роду Дорошенків. Навч. у Моск. та Петерб. ун-тах (1898— 1905). Від 1908 — у Львові. Закінчив Львів. ун-т (1913). Чл. Революційної української партії, згодом Української соціал-демократичної робітничої партії. Політв’язень рос. тюрем. У роки Першої світової війни — один із засновників і чл. президії Союзу визволення України. В.о. дир. б-ки НТШ (1916—17). Працював управителем канцелярії секретаря УАН А.Кримського. Співробітник Українського наукового інституту в Берліні та Українського наукового інституту у Варшаві. Ред. календаря-альманаха «Дніпро» (1929— 39). Працював у б-ці НТШ, з 1937 — її дир. Від 1944 — на еміграції в Німеччині. Від 1949 — у США. Автор численних праць із шевченкознавства, історії укр. літ. 19—20 ст., книгознавства, історії НТШ та т-ва «Просвіта», бібліографічних покажчиків творів Т.Шевченка, І.Франка, О.Кобилянської, П.Куліша та ін., укр. перекладів М.Гоголя, Л.Толстого, Й.-В.Гете та ін., спогадів. П. у м. Філадельфія (шт. Пенсільванія, США).
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Дорошенко Андрій Дорофійович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
