ДОГОВІР ПРО НЕРОЗПОВСЮДЖЕННЯ ЯДЕРНОЇ ЗБРОЇ ТА ПРО ПРИЄДНАННЯ ДО НЬОГО УКРАЇНИ
На поч. 1950-х рр. ядерною зброєю володіли США, СРСР та Велика Британія. У 1960-ті рр. Китайс. Нар. Республіка (КНР) та Франція провели випробування власних атомних бомб. Ряд д-в (Ізраїль, Пд.-Афр. Республіка, Аргентина, Бразилія, Індія, Пакистан) за наук.-тех. рівнем розвитку реально наблизився до створення ядерної зброї. Протягом 1965—67 активізувався процес міжнар. переговорів із питань нерозповсюдження такого виду озброєння. 1 лип. 1968 Договір про нерозповсюдження ядерної зброї було відкрито для підписання. Д-ви, що володіли ядерною зброєю, — СРСР, США, Велика Британія (до 1995 до названого договору не приєднувалися Франція та КНР), зобов’язалися не передавати боєголовки або контроль над ними д-вам, які не виготовляють ядерну зброю. Останні, в свою чергу, не повинні були приймати цю зброю, а також технологію її виробництва. Положення договору визнають право на використання атомної енергії в мирних цілях через механізм контролю Міжнародного агентства з питань атомної енергії. Договір набув чинності 1970 і мав термін дії 25 років. Після розпаду СРСР відповідно до Лісабонського протоколу (трав. 1992), підписаного США, РФ, Україною, Білоруссю, Казахстаном про звезення до Росії ядерної зброї колиш. СРСР, посилився політ. тиск на Україну з метою прискорення її приєднання до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї із статусом країни, що не має ядерної зброї. 14 січ. 1994 президент України Л.Кравчук, президент Росії Б.Єльцин, президент США Б.Клінтон підписали тристоронню заяву про вивезення ядерних боєголовок з України до Росії. Україна стала першою країною, яка добровільно відмовилася від ядерної зброї. 5 груд. 1994 на саміті Організації з безпеки та співробітництва в Європі Україна приєдналася до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї. Великі ядерні д-ви формально надали
Україні як д-ві-учасниці договору, що не має ядерної зброї, гарантії безпеки на випадок агресії або загрози агресії й застосування щодо неї ядерної зброї з боку ін. д-в (ці гарантії є складовою ч. договору). У верес. 1995, коли закінчився термін дії договору, у НьюЙорку (США) відбулася міжнар. конф., яка пролонгувала його дію до 2000. Після проведення в трав. 1998 ядерних випробувань Індією та Пакистаном майбутнє договору стало проблемним. Загроза міжнар. тероризму змусила США наприкінці 2003 виступити за його скасування та підписання нової угоди на засадах, що відповідають вимогам 21 століття. А.Ю. Мартинов.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ДОГОВІР ПРО НЕРОЗПОВСЮДЖЕННЯ ЯДЕРНОЇ ЗБРОЇ ТА ПРО ПРИЄДНАННЯ ДО НЬОГО УКРАЇНИ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
