ДЛУГОШ Ян (Іоанн; 1415— 19.05.1480) — польс. історик, церк. діяч, дипломат. Н. в м. Бжезниця (Польща). 1428 навч. у Краківському ун-ті, потім був писарем і кер. канцелярії краківського єпископа З.Олесницького, напередодні смерті призначений львів. катол. архієпископом. Гол. праця — історія Польщі в 12 книгах (лат. мовою), доведена до 1480. Д. поєднав риси середньовічних хронік з елементами гуманістичної (див. Відродження) історіографії. Для написання історії Польс. королівства Д. використав також рус. літописні пам’ятки, в т. ч. такі, що не дійшли до наших днів (імовірно, Київ. літописний звід 11 ст. у перемишльській обробці бл. 1100 і Перемишльський єпископський звід, бл. 1225—40). Праця містить численні відомості з історії України. Вперше надрукована (книги 1—4) у Добромильській друкарні Я.Шелігою коштом Я.-Щ.Гербурта. П. у м. Краків (Польща). Літ.: Перфецький Є. Перемишльський літописний кодекс першої редакції в складі хроніки Я.Длугоша. Львів, 1927—28 (відбитки з «ЗНТШ», 1927, т. 147; 1928, т. 149); Щавелева Н.И. Древняя Русь в «Польской истории» Яна Длугоша (книги I—VI). Текст, перевод, комментарий. М., 2004. Я.Д. Ісаєвич.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ДЛУГОШ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
