ДИКАНЬКА — с-ще міськ. типу Полтав. обл., райцентр. Розташов. на правобережжі р. Ворскла (прит. Дніпра), за 29 км від залізничної ст. Полтава. Нас. 8,9 тис. осіб (1999). Вперше згадується 1658, коли поблизу Д. відбувся бій між загонами полтав. полк. М.Пушкаря і гетьмана І.Виговського. Від 1660 Д. входила до складу Будиської (Будянської, Великобудищанської) сотні Полтавського полку. 1687 за універсалом гетьмана І.Самойловича передана у власність генеральному писареві В.Кочубею. За його життя в Д. жив і працював укр. літописець С.Величко. Від 1775 — у складі Полтав. пов. Новоросійської губернії. Від 1802 — Полтавської губернії, з 1923 — Полтав. округи, з 1932 — Харків. обл., з 1937 — Полтав. обл. Райцентр від 1923. С-ще міськ. типу від 1957. У роки Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941—1945 була окупована гітлерівцями від 4 жовтня 1941 до 22 вересня 1943. За цей час гітлерівці стратили 300 жителів Д., 200 жителів вивез-
ли на примусові роботи до Німеччини. За проектами рос. архіт. М.Львова у Д. в стилі класицизму споруджено Троїцьку (1780) і Миколаївську з дзвіницею (1794) церкви; за проектом архітекторів Дж. Кваренгі, Фераре, Томанте — палац Кочубеїв (кінець 18 ст. — 1810). На честь перебування у Д. імп. Олександра I споруджено тріумфальну арку (1820). У Д. жили і працювали: вчений-ґрунтознавець В.Докучаєв, вчений-агроном О.Ізмаїльський. Тут бували І.Котляревський, Г.Квітка-Основ’яненко, М.Гоголь (1831—32 видав «Вечера на хуторе близ Диканьки»), актор М.Щепкін, композитор М.Глинка.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ДИКАНЬКА» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
