ДЗИГАР Олександр (н. 26.08. 1916) — скрипаль, громад. діяч. Н. в м. Харбін (Маньчжурія, істор. обл. на пн. сх. Китаю) в родині вихідців із Бердичівського пов. Київ. губ. Від 1933 — чл. Союзу укр. молоді в Харбіні, активний учасник укр. культ. життя, популяризатор укр. муз. к-ри. В груд. 1936 обраний головою Укр. далекосх. січі — молодіжної націоналістичної орг-ції. 1936 у Харбіні закінчив Вищу муз. шк. ім. О.Глазунова з класу скрипки. 1938—43 — соліст ансамблю «Ямато-отель» (м. Мукден, нині м. Шеньян, Китай), лауреат двох Міжнар. конкурсів, активно гастролював на теренах Китаю (у т. ч. Маньчжурії), Японії. 1943— 45 — соліст Харбінського симфонічного оркестру. 31 серп. 1945, після вступу військ Червоної армії (див. Радянська армія) до Харбіна, заарештований та вивезений до СРСР. Проходив у одній справі з Ю.Роєм, І.Шлендиком, М.Самарським. У серп. 1946 засуджений за членство в укр. орг-ціях. До січ. 1953 перебував в ув’язненні на Колимі (місцевість на пн. сх. азіатської ч. РФ), до квіт. 1956 — на засланні. Протягом 1950—70-х рр. був солістом, концертмейстером, диригентом, худож. кер. Магаданського муз.драм. театру, диригентом аматорського театру в м. Магадан (нині місто в РФ). Від 1976 проживає в м. Москва. На поч. 1990-х рр. брав участь у культ. житті укр. громади.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ДЗИГАР» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
