ДВІР, двірські урядовці — особи, наближені до князя, його дружина та слуги. Термін «двір» почав уживатися з кінця 12 ст. як замінник виразу «мала (ближня) дружина». У княжому Д. були вищі уряди (посади та підпорядковані їм службовці), напр.: «дворьского», «печатника» (ГалицькоВолинське князівство), намісника (Новгород Великий), «мечника» (Владимиро-Суздальське князівство), конюшого та ін. Гол. контингент, з якого формувався Д., складали збідніла знать та прості люди, холопи, вільновідпущеники (раніше називалися «милостниками»). Розвиток та розгалуження двірських урядів відбувалися в польс.-укр. землях, Великому князівстві Литовському, Великому князівстві Московському 13— 15 ст. В Україні закріпилися уряди, що сформувалися при дворі вел. кн. литовського. Літ.: Довнар-Запольский М.В. Государственное хозяйство Великого княжества Литовского при Ягеллонах, т. 1. К., 1901; Юшков С.В. Общественно-политический строй и право Киевского государства. К., 1949; Рыбаков Б.А. Киевская Русь и русские княжества XII—XIII вв. М., 1982; Грушевський М.С. Нарис історії Київської землі від смерті Ярослава до кінця XIV сторіччя. К., 1991. Т.Л. Вілкул.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ДВІР» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
