ДАШКЕВИЧ (Дашкович) Остафій (Остап, Євстахій; р.н. невід.—1535) — військ. і держ. діяч. Походив зі шляхетського роду з Овруча. На поч. 16 ст. одержав від вел. кн. литов. Олександра Кричевське староство (див. Староство), яке межувало з Великим князівством Московським. Під час однієї з сутичок із моск. військами Д. потрапив у полон. Зважаючи на його заслуги, вороги запропонували Д. перейти на службу до вел. кн. моск. Івана III Васильовича. Однак уже 1507 він вернувся в Україну і зайняв посаду канівського, а згодом і черкас. старости. Перебуваючи на пд. прикордонні, організував
оборону Великого князівства Литовського від нападів кримських татар. Установив тісні контакти з козацтвом: надавав козакам матеріальну підтримку, насамперед зброєю та продовольством. З допомогою козаків Д. здійснив чимало походів на Кримське ханство, а 1515 та 1521 — у рос. землі. 1532 відбив напад крим. хана Саад-Гірея І на Черкаси. А через рік (1533) подав на розгляд польс. сеймові проект оборони України від татар, в якому пропонував звести на нижньому Дніпрі кілька фортець. Через брак коштів реалізувати задум не вдалося. Однак до кінця життя Д. зміцнював обороноздатність укр. земель. Д.Бантиш-Каменський, М.Маркевич, Д.Дорошенко та ін. історики вважали Д. одним із перших козац. гетьманів та організаторів запороз. козацтва. Насправді ж стосунки Д. з козаками мали неофіц. характер, а відзначився він насамперед як військ. і держ. діяч литов. доби. В.О. Щербак.
295 ДАШКЕВИЧ
М.П. Дашкевич.
О. Дашкевич. Гравюра Я. Матейка. 1880-ті рр.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Дашкович Остафій» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
