ДАНИЇЛ ПАЛОМНИК (р.н. і р.с. невід.) — церковний діяч, автор першого у літ. Київської Русі опису подорожі по Святій землі — «Хожение Даниила, Русьскыя земли игумена» (див. «Хождєніє ігумена Даниїла»). Був ігуменом одного з чернігівських монастирів або, як доводять окремі дослідники, єпископом Юр’ївським (поставлений 1114). Близько 1106—08 відвідав Палестину з метою засвідчити істину про місця, пов’язані з подіями і особами Священної Історії, зокрема, з народженням, мученицькою смертю і воскресінням Ісуса Христа. У подорожніх нотатках Д.П. є порівняння приро-
ди та ландшафту Палестини з природою та ландшафтами Русі, опис богослужіння в церкві Святого Воскресіння в Єрусалимі, де знаходиться Гроб Господній, та оповідь про свою зустріч з єрусалимським королем Балдуїном. Д.П. сподобився бачити сходження Благодатного вогню (світло небесне) до Гробу Господнього у Велику (Страсну) суботу напередодні православної Пасхи. Він також молився там «за всю землю Руську» і її князів. Оповідь Д.П. про паломництво на Святу землю стала цінним джерелом свідчень про Єрусалимську церкву (див. Єрусалимський патріархат), історію та духовну культуру Палестини 12 ст., а також і про тогочасну ієрархічну систему міжкнязівських взаємин на Русі. Вид.: Возняк М.С. Старе українське письменство. Львів, 1922; Хождение Даниила, игумена Руской земли. В кн.: Книга хожений. Записки русских путешественников ХI—XV вв. М., 1984. Літ.: Гардзанити М. «Хождение» игумена Даниила в Святую землю. Литература и богословие на Руси XII века. «Славяноведение», 1995, № 2; Малето Е.И. Хождения русских путешественников ХII—XV вв. М., 2000. В.М. Ричка.
фесури при ВУЦВК (1931) та Київ. ун-ті. 1919 — чл. бібліотечної колегії Наркомосу УСРР та к-ту для заснування Всенар. б-ки України. 1920 — голова колегії Гол. архів. управління Наркомосу УСРР. Від 1919 працював у ВУАН: 1919—20 — чл. Постійної комісії для складання словника живої укр. мови; 1919—30 — чл. Постійної комісії для складання біографічного словника діячів України; 1924—29 — дійсний чл. Науково-дослідної кафедри історії України при ВУАН у Києві, очолюваної М.Грушевським. Проводив археол. розкопки на Київщині, Харківщині, Чернігівщині та в ін. місцях. Автор понад 100 наук. праць з історії та археології України, історії Білорусі, генеалогії козацької старшини, історіографії. Архів Д. зберігається в Ін-ті рукопису НБУВ. П. у м. Київ. Тв.: Очерк истории Полоцкой земли до конца XIV ст. К., 1896; Заметки по русской доисторической керамике. «Археологическая летопись Южной России», 1903, ч. 5; Археологічна минувшина Київщини. К., 1925. Літ.: Закоханий в історію України [В.Ю.Данилевич]. В кн.: Український історичний календар 1996. К., 1995; Михальченко С.И. Киевская школа в российской историографии [В.Б.Антонович, М.В.Довнар-Запольский и их ученики]. М.—Брянск, 1997. О.В. Юркова.
лював каф-ру історії техніки Ленінгр. політех. ін-ту. Поряд з наук. і пед. діяльністю проводив велику громад. роботу. Брав участь у діяльності всесоюзного «Товариства для поширення політичних і наукових знань», був чл. президії Ленінгр. від. цієї установи, багатьох громад. орг-цій. Д. — перший рад. проф. і перший акад. в Україні з історії техніки. Опубл. понад 500 наук. і літ. праць, у т. ч. бл. 50 монографій. Найважливіші з них: «Нариси з історії техніки» (1928); «Історія техніки» (1929); «Очерки истории техники XVII—XIX вв.» (1934); «Русская техника» (1947) та ін. Лауреат Держ. премії СРСР (1942, 1948). Нагороджений орденами Трудового Червоного Прапора, «Знак Пошани» та медалями. П. у м. Ленінград. Літ.: Гнип І. В.В.Данилевський. «Нариси з історії техніки», 1961, вип. 7; Хрєнов К.К. Віктор Васильович Данилевський. К., 1963; Його ж. Академік Віктор Васильович Данилевський. «Доповіді АН УРСР», 1965, № 9; Штокало Й.З., Анісімов Ю.О. Видатний історик науки і техніки. «УІЖ», 1978, № 10. П. Скрипка.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ДАНИЇЛ ПАЛОМНИК» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
