ҐЛОҐЕР (Gloger) Зигмунд (1845— 1910) — польс. етнограф, археолог, історик. Уродженець Підляшшя. Організатор і перший голова краєзнавчого т-ва у Варшаві. Трактував етнографію (див. Етнологія) як одну зі спеціальних історичних дисциплін, широко використовував в етногр. дослідженнях історико-порівняльний метод. Його праці базувалися на матері-
270 ҐОНҐАДЗЕ
Г.Р. Ґонґадзе
С. Ґорук.
алах, зібраних під час комплексних краєзнавчих досліджень земель і нас. Підляшшя. Більшість етногр. та фольклорних матеріалів публікував на сторінках польс. тижневиків, календарів, часописів. Так, у трьох томах «Wisły» (1889, 1896, 1898) друкувалися статті про прислів’я, пісні, якими супроводжувалися хрестинні та поховальні обряди українців. На сторінках «Bіbliotekі Warszawskіеj» публікувалися матеріали про календарні обряди. Його праця «Geografia historyczna ziem dawnej Polski» («Історична географія земель давньої Польщі», 1900) започаткувала широкі розвідки в галузі спец. істор. дисциплін. В археол. дослідженнях цікавився проблемами кам’яного віку. Організував наук. публікацію популярних книжок. Як чл. Істор. комісії Польс. АН брав участь у підготовці багатьох енциклопедій. Заповів свою колекцію, б-ку і архів Краківському та Варшавському етногр. музеям, т-вам краєзнавства і б-кам у Варшаві. Осн. тв.: Obchody weselne (1869); Encyklopedia staropolska, ilustrowana. 1901—03, t. 1—4; Rok polski w życiu, tradycji i pieśni (1906).
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ҐЛОҐЕР» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
