Словосполучення «громадянське суспільство» сучасні політ. діячі та журналісти вживають для означення такого сусп-ва, яке має достатню «силу», що забезпечує певну автономію та захист громадян від авторитарних і гегемоністських зазіхань держави. Ідея Г.с. орієнтує політ. думку на те, що для утвердження вільного соціального життя важливі ринок і ліберальна д-ва. Від 1970-х рр. ця ідея стає концептуальним підґрунтям боротьби за демократію в країнах з авторитарними режимами у Сх. і Центр. Європі, в Азії, Африці та Лат. Америці. Суспільствознавці, які вивчають проблеми демократизації, нар. рухів, прав людини та розвитку спільнот у цих регіонах, визнають мобілізуючий потенціал ідеї Г.с. винятково продуктивним. Проблема формування та зміцнення Г.с. стала пріоритетною для багатьох тисяч неурядових орг-цій в усьому світі. Інтелектуальні корені цієї концепції простежуються у книзі Алексіса де Токвіля «Демократія в Америці» (1835), в якій підкреслюється значення незалежних асоціацій у громад. житті й у сприянні розвиткові демократії. Останнім часом словосполучення «громадянське суспільст-
во» нерідко використовується як удосконалена варіація терміна «суспільство». Іноді Г.с. (civil society) характеризується як таке сусп-во, що дотримується правил доброго тону (civility). Звичайно, будь-яке послідовне використання чітко визначеного терміна «громадянське суспільство» саме по собі не може бути некоректним, однак говорити про мобілізацію Г.с. або про колективні дії всередині Г.с. — означає використовувати концептуальні метафори як слова повсякденної мови. Витоки поняття Г.с. беруть початок у шотландському просвітництві (1740—90). У серед. 18 ст. Ф.Гатчесон, Д.Юм, А.Сміт, Дж.Стюарт, А.Фергюссон та ін. почали розглядати ринок не як соціально деструктивну силу, а як об’єднуючий елемент нового сусп-ва. Ринкові відносини, на їхню думку, заохочують громадян дотримуватися правил доброго тону (civility). Підприємництво вважалося цілком пристойним заняттям, здатним підтримувати життєстверджуючу сусп. мораль. «Для чого вся ця метушня у світі?» — запитував А.Сміт у своїй «Теорії моральних почуттів» (The Theory of Moral Sentiments, 1759) і відповідав, — «Щоб бути поміченим, бути удостоєним уваги, щоб тобі співчували, щоб тебе шанували й схвалювали». Концепція комерціалізованого сусп-ва шотландських просвітників, як і концепція рим. права щодо civilis societas, ґрунтується на припущенні, що люди можуть діяти й жити як рівні між собою особи, якщо вони будуть дотримуватись у своїх вчинках законів, створюваних ними ж самими як громадянами правової д-ви. Разом з тим шотландська просвітницька думка трактує комерціалізоване сусп-во і як таке, що має механізм, який заохочує громадян до практикування правил доброго тону. Фундаментальною якістю Г.с. є інститут приватної власності. Ж.-Ж.Руссо так узагальнив роздуми про становлення Г.с. «Перша людина, — писав він у “Трактаті про походження нерівності” (Discours sur l’origine et les fondements de l’inеgalitе parmi hommes, 1755), — яка огородила земельну ділянку і додумалася сказати: “Це моє!” та мала нагоду знай-
215 ГРОМАДЯНСЬКЕ
216 ГРОМАДЯНСЬКІ
ти достатньою мірою простодушних людей, які їй повірили, стала справжнім засновником громадянського суспільства». Г.В.Геґель сутність Г.с. (bьrgerliche gesellschaft) вбачає буквально в сукупності комерційно життєздатного нас., а саме торговців, підприємців, юристів та ін. фахівців, яким було дозволено селитися в межах укріплених міст (бургів). Геґель вважав ринок, або «систему потреб», разом із громад. законами, судами, поліцією й корпораціями стовпами Г.с. Геґелівська концепція дає підстави стверджувати, що становлення політ. сусп-ва й д-ви Геґель розглядав у зв’язку з розвитком Г.с. Цей останній висновок з концепції Г.с. Геґеля досить часто протиставляється думці Дж.Локка, для якого Г.с. було еквівалентом політ. сусп-ва. У сучасній практиці Г.с. звичайно вважається антитезою держави. Поборники демократії та прав людини високо цінують Г.с. за те, що воно уможливлює певну незалежність громадян від держави. Проте слід зазначити, що саме д-ва захищає Г.с. і робить можливим його існування. Важливі функції сучасної д-ви полягають у захисті приватної власності та у виробленні таких зразків очікуваної сусп. поведінки громадян, які сприяють зміцненню громад. порядку — так, щоб окремі уряди не змогли легко змінити сусп. лад. Підтримуючи політ., екон. і соціальне середовище, в якому можуть виникати й діяти незалежні асоц., д-ва допомагає створенню і розвиткові громадян. сусп-ва. Літ.: Keane J. Civil Society: Old Images, New Visions. Stanford, 1998. К. Кендленд, скорочений пер. з англ. С.В. Кульчицького.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
