ГРИНЕВЕЦЬКИЙ Мелетій Модест (світське ім’я — Михайло; 08.11.1758—01.04.1823) — церк. та культ. діяч, педагог, краєзнавець і колекціонер. Н. в с. Лютовиська (нині село Старосамбірського р-ну Львів. обл.). Навч. в Замойській академії (1779—81) та Львів. духовній семінарії й ун-ті (1785—89). Від 1783 — чернець чину отців василіан. 1789 висвячений на священика. 1783—85 — учитель василіанських шк. у с. Лаврів (нині село Старосамбірського р-ну). Від 1789 — викл., від 1799 — д-р богослов’я, проф. «Studium Ruthenum» при Львів. ун-ті, декан богословського ф-ту. Од 1803 — прокуратор, 1822 — протоігумен. 1821—22 — ректор Львів. ун-ту. Автор підручника догматичного богослов’я. Інтелектуал, книголюб, знавець і збирач стародруків, істор.-культ. пам’яток. Цікавився історією рідного краю. Обстоював етнічну та мовну єдність наддніпрянських, галицьких і закарп. українців та визначив зх. межі укр. етнічної тер. Підтримував наук. зв’язки й обмінювався літ. та наук. інформацією з П.Лодієм, П.Кеппеном, Ю.-М.Оссолінським, З.Доленгою-Ходаковським, Й.Лелевелем. Від П.Лодія отримав для б-ки монастиря св. Онуфрія книги з історії, археології та філології. Виготовив копію напису й зарисовку надгробної плити на могилі першодрукаря І.Федорова і таким чином зберіг істор. вигляд пам’ятки для науки.
П. у м. Львів. Літ.: Левицький І.О. Модест Гриневецький. «Житє і Слово», 1895, т. 3, кн. 3; Греко-католицька духовна семінарія у Львові. Матеріали і розвідки зібрав проф. д-р Йосиф Сліпий, ч. 2. Львів, 1936. Ф.І. Стеблій.
Після Другої світової війни усі тв. Г. були вилучені з б-к УРСР і знищені. Деякі з рукописів Г. зберігаються в Ін-ті літ. ім. Т.Шевченка (ф. 88) та Львів. ЦДІА (ф. 327), чимало матеріалів — у Нью-Йорку. Тв.: Батько Петро і його діти. Львів, 1900; Легенди і оповідання для молодежи. Львів, 1906; По дорозі в Сихем. Львів, 1923; Непоборні. Львів, 1926; Ольга Кобилянська. «ЛНВ», 1928, кн. 1; Шоломи в сонці. Львів, 1929; Шестикрилець. Львів, 1936; З книги вигнаного народу. «Жовтень», 1989, № 1. Літ.: Державин В. Катря Гриневичева. Шоломи в сонці. «Червоний шлях», 1929, № 12; Гнатишак М. Жінки пишуть повісті. «Наш час», 1936, № 2; Гриневич Я. Катря Гриневичева: Біографічний нарис. Торонто, 1968; Кисілевська О. Жмут спогадів про Катрю Гриневичеву. «Жіночий світ», 1973, № 2; Погребенник Ф. Катря Гриневичева. «Жовтень», 1989, № 1; Горак Р. Покута Катрі Гриневичевої. «Дзвін», 1990, № 2; Мишанич О. Катря Гриневичева та її історичні повісті. В кн.: Мишанич О. Повернення: Літературно-критичні статті і нариси. К., 1993; Погребенник Ф. Катря Гриневичева. «Слово і час», 1994, № 3; Дорошенко В. Катря Гриневичева. Там само, № 9/10; Харлан О.Д. Катря Гриневичева. Життя і творчість. К., 1997; Її ж. Історична проза Катрі Гриневичевої. К., 1997; Передирій В. Гриневичева Катря. В кн.: Українська журналістика в іменах, вип. 6. Львів, 1999. Г.П. Герасимова.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Гриневецький» з дисципліни «Енциклопедія історії України»