ГРИГОРОВИЧ Віктор Іванович (12.05(30.04).1815—31(19).12. 1876) — філолог, археолог, етнограф, історик, один із основоположників вітчизн. славістики. Н. в м. Балта. Очолював каф-ри історії та літератури слов’ян. наріч у Казанському (1842—63), Моск. (1848—49) і Новоросійському (Одеса, 1865—76) ун-тах. 1844— 47 здійснив подорож по балканських володіннях Османської імперії, під час якої виявив і зібрав багато рукописів, що стали цінною джерелознавчою базою в галузі славістики. У своїх працях з історії балканських слов’ян широко використовував візант. джерела. Став одним із перших дослідників археології, етно- і топографії Пд. України. П. у м. Єлизаветград (нині м. Кіровоград). Тв.: Очерк путешествия по Европейской Турции. Казань, 1848; О Сербии в ее отношениях к соседним державам, преимущественно в XIV и XV ст. Казань, 1859; Записка антиквара о путешествии его на Калку и Калмиус, в Корсунскую землю и на южные побережья Днепра и Днестра. Издал и приложил чертеж побережья Днепра и Турунчука. О., 1874; Собрание сочинений. (1864—1876). О., 1916. Н.І. Бацак.
дів, а також пам’ятки мистецтва та архітектури. П. у м. Київ, куди повернувся у верес. 1747. Спостереження занотовував у дорожніх записках, до яких додав детальний маршрут подорожей та майже 150 ілюстрацій, майстерно зроблених з натури. Записки Г.Б. стали помітним явищем в сх.слов’ян. літ., фактично започаткувавши в ній жанр автобіографії. Вони набули широкої популярності в Україні та Росії, де поширювалися спочатку в рукописних списках, а 1778 були вперше надруковані. Найповніше (сьоме і останнє) їх вид. під ред. М.Барсукова (в 4-х ч.) здійснене в Санкт-Петербурзі 1885— 87 під назвою «Странствования Василия Григоровича-Барского по святым местам Востока с 1723 по 1747 год». В пер. укр. мовою ця праця видана 2000. В.М. Матях.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Григорович Віктор Іванович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
