ГРЕНДЖА-ДОНСЬКИЙ Василь Степанович (23.04.1897—25.11. 1974) — поет, громад. та культ. діяч. Засл. діяч мист-в (1968). Н. в с. Волове (нині смт Міжгір’я). Учасник Першої світової війни. На поч. 1923 видав першу зб. поезій «Квіти з терням», передмову до якої написав В.Пачовський. Протягом 1920-х рр. вийшли його поетичні збірки «Золоті ключі» (1923), «Шляхом терновим» (1924), «Китиця квіток» (1925), «Тернові квіти полонини» (1928). У поезії Г.-Д. переважала сусп.політ. та патріотична лірика. Його цікавила істор. тематика. 1922 опублікував істор. поему «Червона скала», а 1925 — драму «Сотня Мочаренка». Революц. подіям 1918—19 на Гуцульщині присвятив зб. оповідань «Назустріч волі» (1930). Найкращими зразками істор. прози Г.-Д. є повісті «Ілько Липей — карпатський розбійник» (1936) і «Петро Петрович» (1937). Друкувався в часописах «Наша Земля», «Пчілка», «Русин», «Неділя», «Свобода», «Українське слово». 1938—39 редагував газ. «Нова свобода» — урядовий щоденник Карпатської України. 1939 — чл. Українського національного об’єднання та кер. від.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ГРЕНДЖА-ДОНСЬКИЙ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
