ГРЕБІНКА Євген Павлович (02.02(21.01).1812—15(03).12.1848) — байкар, письменник, перекладач, педагог, громадський діяч. Н. на х. Убіжище (нині в складі с. Мар’янівка Гребінківського р-ну Полтав. обл.) в сім’ї відставного гусарського офіцера, дрібного поміщика. Походив зі старовинного козац.-старшинського роду Граб’янок. Закінчив 1831 Ніжинську г-зію вищих наук. Після кількох місяців служби у 8-му Малорос. козац. полку вийшов у відставку, займався літ. працею в своєму маєтку. На поч. 1834 переїхав до Санкт-Петербурга, працював чиновником і одночасно викладачем у кількох військ. навч. закладах, відвідував літ. салони, де познайомився з багатьма громад.-культ. діячами. Опублікував зб. «Малороссийские приказки» (1834, 2-ге вид. 1836), створив гурток укр. літ.-мистецької інтелігенції. Друкувався в рос. періодиці («Современник», «Отечественные записки», «Библиотека для чтения» та ін.).
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Гребінка Євген Павлович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
