ГОЩИНСЬКИЙ (Goszczyński) Cеверин (04.11.1801—25.02.1876) — польс. поет-романтик і публіцист, представник «української школи» в польс. літ. Н. в с. Іллінці. Навч. в г-зіях Вінниці (1814— 15) та Умані (1816—19). 1820 — чл. таємного «Союзу вільних поляків» у Варшаві, після розпуску якого (1821) жив в Україні. Учасник польського повстання 1830— 1831, після поразки якого нелегально перебував в Галичині (1832—38), де став співзасн. «Союзу друзів народу» та «Співдружності польського народу». Переслідуваний поліцією, емігрував до Франції (1838), де зблизився з
180 ГПУ
В.Е. Грабар.
групою А.Тов’янського, яка поширювала ідеї польс. месіанізму. Від 1872 жив у Львові. У своїх літ. творах поетизував природу України, відтворював важливі істор. події, побут і звичаї укр. народу, майстерно послуговувався укр. фольклорним матеріалом. Найважливіший його поетичний твір — поема «Канівський замок» (1828), в якій у дусі нар. традиції оцінено події часів Коліївщини, правдиво відтворено соціальні передумови нар. повстання 1768, типові характери з народу, світ нар. уявлень, думок і почуттів. У 3-томному виданні творів (Львів, 1838) надрукував цю поему зі вступною ст. «Кілька слів про Україну і уманську різню». У ж. «Lwowianin» («Львів’янин») опублікував ст. «Могила Баби, або Небаби, козацького отамана в Доброполі» (1838). Творчість Г. високо цінив І.Франко. Укр. мовою окремі тв. Г. переклали М.Шашкевич («Канівський замок»), М.Литвинець, І.Глинський, С.Йовенко. П. у м. Львів. Похований на Личаківському цвинтарі. Літ.: Кирчів Р. Український фольклор у польській літературі (період романтизму). К., 1971; Łopuszański B. Stowarzyszenie Ludu Polskiego (1835—1841). Geneza i dzieje. Krakоw, 1975; Франко І. Поет-герой. В кн.: Франко І. Зібрання творів, т. 27. К., 1980. Ф.І. Стеблій.
роботи й участі в академічних заходах, але Наркомос УСРР відмовив йому в цьому). Автор понад 130 наук. праць, переважно з проблем міжнар. права 19—20 ст. Роботи опубліковані рос., нім. та лат. мовами. П. у м. Москва. Тв.: Римское право в истории международных правовых учений. Юрьев, 1901; «De Lagatorum jure». («Про заповідальне право»). Б/м, 1918; Вопросы государственного и международного права в комментариях Джона Мера к сентенциям Петра Ломбарда. Б/м, 1927; Материалы к истории литературы международного права в России (1647—1917). М., 1958. Літ.: Академія наук Української РСР. 1919—1979. К., 1979; История Академии наук Украинской ССР. К., 1979; Юридична наука і освіта на Україні. К., 1992. О.В. Янковська.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ГОЩИНСЬКИЙ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
