ГОРОХІВ — місто Волин. обл., райцентр. Розташов. на р. Липа (прит. Стиря, бас. Дніпра), за 50 км на пд. зх. від м. Луцьк та за 9 км від залізничної ст. Горохів. Нас. 10,1 тис. осіб (1998). Перша письмова згадка про місто знайдена в грамоті вел. кн. литов. Казимира IV Ягеллончика, за якою Г. разом із навколишніми селами був переданий у власність О.Шиловичу (1450). Пізніше його володарями стали князі Сангушки. 1600 місто отримало магдебурзьке право. Після 3-го поділу Польщі 1795 (див. Поділи Польщі 1772, 1793, 1795) місто у межах кордонів Російської імперії, стало повітовим центром. Ним у різний час володіли М.Велегорський, В.Стрийковський, Ф.Тарновський. 1808 у Г. споруджено катол. костьол і палац у стилі ампір. 1872 у Г. сталася пожежа, під час якої вигоріли дві третини міста. Внаслідок цього виконання функцій центру волості було покладено на с. Скобелка (нині село Горохівського р-ну), розташов. за кілометр на пн. сх. від Г. Під час Першої світової війни в Г. відбувалися жорстокі бої. Більша ч. нас. була евакуйована в ін. рос. губернії. 1920—39 — у межах кордонів Польщі. Мав статус повітового
центру. В 1920—30-х рр. у місті працювали 2 млини, цегельний з-д, олійниця, майстерня з ремонту віялок. 1939 увійшло до УРСР. Райцентр — з 1940. У роки Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941— 1945 від 26 черв. 1941 по 13 лип. 1944 окуповано гітлерівськими військами. Біля Г. був концентраційний табір. В.В. Головко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ГОРОХІВ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
