ГОРЛІВКА — місто обл. підпорядкування Донец. обл. Розташов. на каналі Сіверський Донець — Донбас. Залізничний вузол. Нас. 292 тис. осіб (2001). Заселення тер. нинішньої Г. почалося на поч. 18 ст., коли запороз. козаки та селяни-втікачі на річках Корсунь (бас. Міусу), Кривий Торець з прит. Залізна, Бахмутка з прит. Кодима, Лугань (усі — бас. Сіверського Дінця)
почали засновувати хутори та зимівники. У 2-й пол. 18 ст., коли рос. царат розпочав широку експансію на своєму пд.-зх. порубіжжі, сюди переселялися серби, словени, угорці, молдовани, які утворювали військові поселення. 1776 виникли слободи Зайцеве (пд. ч. її наз. Микитівкою) та Залізна (заселена переважно переселенцями з Харків. губ.). Одночасно ця місцевість залюднювалася селянами з Полтав. та Черніг. губерній, які протягом 1800— 05 утворили хутори Щербинівський і Нелепівський. Виникнення робітн. с-ща Г. пов’язане з розвитком вугільної пром-сті в Донбасі, розробкою поблизу хуторів Щербинівського та Нелепівського покладів вугілля і побудовою Курсько-ХарківськоАзовської залізної дороги (1868— 70). Заснували Г. 1867 у зв’язку з буд-вом кам’яновугільних шахт. Назва походить від прізвища гірничого інж. П.Горлова. 1879 довкола Г. відкрито родовище ртутних руд (Микитівське). Восени 1885 розпочалося буд-во шахти «Софія», а пізніше — з-ду для вир-ва ртуті, де вже в груд. 1886 було одержано першу в Російській імперії заводську ртуть. У серед. 1890-х рр. у Г. з’являються нові підпр-ва — маш.-буд., алебастровий, цегельний та цементний з-ди. Наприкінці 19 ст. Г. стає важливим пром. центром півдня Рос. імперії. В період революції 1905—1907 тут спалахнуло Горлівське збройне повстання 1905 (найбільше робітн. повстання в Україні). У роки Першої світової війни в Г. набувають розвитку вугільна, ртутна та коксобензольна галузі пром-сті. Від 1920 місто входить до складу Донец. губ., 1923—24 — Юзівської округи, 1924—32 — Донецької округи. Наприкінці 1920-х — початок 1930-х рр. у Г. створено коксохімічний завод (1928), азотнотуковий завод (1933) — одне з найбільших хім. підпр-в СРСР. Райцентр 1930— 32. Од 1932 Г. набула статусу міста обл. підпорядкування. Під час Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941— 1945 у період гітлерівської окупації від 29 жовт. 1941 по 5 верес. 1943 у місті діяла підпільна орг-ція на чолі з С.Щетиніним.
У 1950-х рр. у Г. стали до ладу з-ди — авторемонтний, пивоварний, молочних продуктів, ф-ка баянів. У верес. 1968 за успіхи в госп. та культ. буд-ві, розвитку вугільної пром-сті Г. нагороджено Почесною Грамотою Президії ВР УРСР. Літ.: Горловка. Биография города. Донецк, 1967; ІМіС УРСР. Донецька область. К., 1970; Артемьев В. Горловка. Путеводитель. Донецк, 1985. О.Г. Бажан.
ня у імп. Миколи II, і їх 21(08) верес. 1909 розстріляли у дворі Катериносл. тюрми. Літ.: Харечко Т. 1905 год в Донбассе. Л., 1926; Максимов А. Революционная борьба пролетариата Донбасса в 1905 году. Х., 1954; Юз і Юзівка — Юз и Юзовка. Донецк, 2000. Ю.П. Лавров.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ГОРЛІВКА» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
