ГОЛОВНА РУСЬКА РАДА — перша легальна політ. орг-ція українців Галичини. Заснована 2 трав. 1848 у Львові під час революції в Австрії (див. Революції 1848—1849 в Європі) представниками світської інтелігенції та духовенства. Складалася з 30 постійних членів. Головою був обраний єпископ Г.Яхимович, заступниками — канонік М.Куземський і юрист І.Борисикевич, секретарями о. М.Малиновський та Т.Леонтович. Г.р.р. репрезентувала і відстоювала інтереси укр. краю перед центр. урядом у Відні. У відозві до народу від 10 трав. 1848 висловилася за підтримку демократ. реформ і забезпечення вільного нац. розвитку галицьких українців як частини 15-мільйонного укр. народу у складі Австрійс. конституційної монархії, передбачаючи її очікувану перебудову на федеративних засадах. З метою реалізації своєї програми Г.р.р. в петиціях до імп. Франца-Йосифа I, парламенту і уряду домагалася поділу Галичини за етнічним принципом і надання її сх. ч. нац.-територіальної автономії з її об’єднанням в самостійну адм.-політ. одиницю з укр. Закарпаттям (див. Закарпатська Україна); вживала заходів для створення збройної репрезентації українців у вигляді нац. гвардії в містах, сел. самооборони на Прикарпатті та Батальйону руських гірських стрільців; висунула вимогу навчання в усіх навч. закладах краю рідною мовою і домоглася запровадження 1848 навчання укр. мовою в нар. школах та викладання цієї мови як обов’язкового предмету
в г-зіях, відкриття на поч. 1849 каф-ри укр. мови і літ. у Львів. ун-ті; скликала перший з’їзд укр. інтелігенції у Львові — Собор руських учених 1848, під час якого засновано Галицько-руську матицю — т-во для видання популярних книг для народу; ініціювала заснування Народного дому у Львові — осередку культ. і наук. життя українців міста і краю; започаткувала видання україномовної періодичної преси, першою ластівкою якої стала «Зоря Галицька»; спричинила створення бл. 50 місц. руських рад у Галичині — осередків громад., політ. та культ. життя; забезпечила вироблення й утвердження нац. символіки: синьо-жовтого прапора, герба — золотого лева на синьому полі, нац. гімну, яким на 2,5 десятиліття стала пісня на слова І.Гушалевича «Мир вам, браття»; маніфестувала і відстоювала самостійницькі спрямовування галицького українства на міжнар. рівні: у віденському парламенті, на Слов’янському з’їзді в Празі 1848 та в німецькомовній пресі Відня, Праги й ін. міст Європи. Схваливши селянську реформу 1848 в Галичині, на Буковині і Закарпатті, Г.р.р. виступила на захист екон. інтересів селянства, домагалася від центр. органів влади створення авторитетних комісій для справедливого полагодження скарг сільс. громад на масове захоплення дідичами сел. земель. Діяльність Г.р.р. натрапляла на активну протидію Центральної ради народової та ін. польс. громад. орг-цій. Неоднозначним було ставлення до неї місц. і центр. органів австрійс. влади. Йдучи на вимушені поступки українцям з мовно-культ. питань, вони всіляко намагалися знешкодити політ. направлення українців, виразником яких була Г.р.р. З реставра-
цією абсолютизму в 1850-х рр. Г.р.р. поступово згорнула свою діяльність і 1851 була розпущена. Спадкоємцями її політ. платформи стали народовський рух (див. Народовці) 2-ї пол. 19 ст., а згодом — Укр. нац.-демократ. партія (від 1899). Архів Г.р.р. зберігається в ЦДІА у Львові. Літ.: Кревецький І. Оборонна організація руських селян на галицькоугорськім пограничу в 1848—49. «ЗНТШ», 1905, т. 64; Його ж. Справа поділу Галичини в роках 1846—1850. «ЗНТШ», 1910, т. 93—95; Його ж. Батальйон руських гірських стрільців, 1848—1850. «ЗНТШ», 1912, т. 107; Возняк М. До історії наукової і просвітної організації в Галичині 1848 р. «ЗНТШ», 1912, т. 110; Кревецький І. Проби організування руських національних гвардій у Галичині 1848— 1849. «ЗНТШ», 1913, т. 113; Брик І. Слов’янський з’їзд у Празі 1848 р. і українська справа. «ЗНТШ», 1920, т. 129; Bohachevsky-Chomiak M. The Spring of a Nation: The ukrainians in Eastern Galicia in 1848. Philadelphia, 1967; Данилак М. Галицькі, буковинські, закарпатські українці в революції 1848—1849 рр. Братіслава-Пряшів, 1972; Стеблій Ф.І. Революції 1848—1849 років у Європі і Україна. К., 1973; Kozik J. Między reakcją a rewolucją. Studia z dziejуw ukraińskiego ruchu narodowego w Galicji w latach 1848—1849. Warszawa—Krakуw, 1975; Франко І. Панщина та її скасування 1848 р. в Галичині. В кн.: Франко І. Зібрання творів, т. 47. К., 1986; Стеблій Ф.І. Українська «Весна народів» у Львові. В кн.: Львів: історичні нариси. Львів, 1996. Ф.І. Стеблій.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ГОЛОВНА РУСЬКА РАДА» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
