ГОЛОВІНСЬКИЙ Юліан (01.12. 1894—30.09.1930) — військ. та політ. діяч. Н. в м. Радимно Ярославського пов. (нині Польща). Закінчив г-зію у Львові. У роки Першої світової війни — офіцер австрійс. армії, воював на рос., сербському, італ. фронтах. Від листоп. 1918 — командир бойової групи, 6-ї Равської бригади Української Галицької армії в боях на польс., більшовицькому і денікінському фронтах (див. Українсько-польська війна 1918—1919, війна РСФРР і УНР 1918—1919, Денікіна режим в Україні 1919— 1920). Організатор антибільшовицького виступу і переходу галицьких бригад Червоної Української Галицької армії на бік Армії Української Народної Республіки у квіт. 1920. Співзасн. і чл. проводу Української військової організації (1924—26, 1930), бойовий референт (1922—24), крайовий командант УВО у Львові, організатор низки збройних акцій, замаху на президента Польщі С.Войцеховського. 1930 схоплений і розстріляний без суду польс. поліцією в м. Бібрка. Літ.: Гірняк Н. Останній акт трагедії Української Галицької армії. Нью-Йорк, 1959; Життя і смерть полковника Коновальця. Львів, 1993; Жовківщина: Історичний нарис, т. 1. Львів—Жовква—Балтимор, 1994; Литвин М., Науменко К. Історія ЗУНР. Львів, 1995. К.Є. Науменко.
діяльність зб. поезій «Самоцвіти» (1919), пізніше приєднався до спілки сел. письменників «Плуг». Ранні збірки оповідань («Дівчинка з шляху», 1923; «Червона хустина», 1924; «Можу», 1926; «Пилипко», 1928 та ін.) мають риси революц. романтизму. Деякий час учителював, був секретарем при виконкомі у с. Білики. Тв. Г. довоєн. періоду — романи про життя укр. селян «Бур’ян» (1927) та «Мати» (1932; 2-ге вид., перероблене — 1934). Під час Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941— 1945 — військ. кореспондент газет «Комуніст» та «За честь Батьківщини». Автор п’єс «В червоних шумах», «Райське яблуко» (обидві — 1946), кіносценаріїв до фільмів «Митько Лелюк» (1937) й «Літа молодії» (1940). Тв. Г. перекладалися рос., болг., нім., польс., словац., угор., чеською та ін. мовами. На кіностудії ім. О.Довженка екранізовано його тв. «Бур’ян» та «Пилипко». Лауреат Держ. премії УРСР ім. Т.Шевченка (1969; за перші дві книги роману «Артем Гармаш»). Нагороджений орденом Леніна і медалями. П. у м. Київ. 1979 Спілка письменників України встановила щорічну літ. премію ім. А.Головка за кращі прозові тв. року.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ГОЛОВІНСЬКИЙ ЮЛІАН» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
