ГОЛІЦИН Михайло Михайлович (11(01).11.1675—21(10).12.1730) — рос. ген.-фельдмаршал (1725), князь. Брат Д.Голіцина. 1687 розпочав кар’єру в Семенівському полку, 1694 дістав звання прапорщика. Брав участь у АзовськоДніпровських походах 1695—1696 та Північній війні 1700—1721. 1702 керував штурмом фортеці Нотебург (нині м. Шліссельбург, Ленінгр. обл., РФ). Під час Полтавської битви 1709 командував гвардією. Під Переволочною (колиш. село на лівому березі Дніпра біля впадіння в нього р. Ворскла, нині залите водами Дніпродзержинського водосховища) наказав скарати укр. козаків, які потрапили в полон після капітуляції ч. швед. армії. Учасник Прутського походу 1711, мор. битв у Балтійському м. 1714 при п-ві Гангут (нині Ханко, Фінляндія) і 1720 при о-ві Гренгам (нині Фінляндія). 1723—28 командував рос. військами, розташов. в Україні. 1728—30 — президент Військ. колегії та чл. Верховної таємної ради. Брав участь у складанні «кондицій». Після воцаріння Анни Іванівни потрапив у немилість, був звільнений зі служби. П. у м. Москва. Літ.: Молчанов Н.Н. Дипломатия Петра Первого. М., 1990. Т.І. Катаргіна.
політех. ін-ту. Один із організаторів Революційної української партії, активний чл. її київ. первинної орг-ції («вільної громади») з 1900. На 1-му з’їзді РУП (наприкінці 1902) обраний чл. її Центр. к-ту, що складався, окрім нього, ще з двох осіб (Д.Антонович, В.Козиненко). Співред. періодичних вид. партії — часописів «Гасло», «Селянин», «Праця». 1903—04 працював у закордонному к-ті РУП, ств. для кер-ва видавничою роботою партії в Галичині. 1904 вийшов із партії й залишив Україну. 1907 закінчив Празький технікум. Вернувшись в Україну, працював інженеромхіміком. 1915—17 — зв’язковий між львів. Союзом визволення України та київ. і закордонними укр. громад.-політ. орг-ціями. Після Лютневої революції 1917 був комісаром Звенигородщини, згодом працював у Київ. конторі держ. банку. 1918 очолював делегацію Української Народної Республіки до Німеччини для вирішення питання щодо друкування укр. грошей. Наприкінці 1918 — поч. 1919 Г. очолював дипломатичну місію Директорії УНР у Вашингтоні. Від весни 1919 працював послом УНР в Естонії та Латвії. У 1920-х рр. жив у Чехословаччині, був доц. Української господарської академії в Подєбрадах (Чехословаччина), викладав хімію. Один з ініціаторів видання спогадів про РУП. П. у Чехословаччині.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Голіцин Михайло Михайлович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
