ГОЙДИЧ Павло-Петро (17.07. 1888—17.07.1960) — укр. грекокатол. церк. і громад. діяч у Сх. Словаччині. Вивчав теологію в містах Пряшів (нині м. Прешов, Словаччина) та Будапешт (Угорщина). 1911 висвячений на священика, з 1922 — чернець василіанського (див. Василіани) монастиря на Чернечій горі в м. Мукачеве. Од 1927 — єпископ-помічник, з 1940 — єпископ грекокатол. Пряшівської єпархії. Виступав проти словакізації українців Пряшівщини, заснував грекокатол. г-зію і вид-во «Благовісник». У ході підготовки урядової кампанії із заборони греко-катол. церкви в Чехословаччині 1950 був заарештований, 1951 засуджений до довічного ув’язнення. П. у тюрмі в с. Леопольдов (Словаччина). Після легалізації 1968 греко-катол. церкви у Словаччині перепохований у Пряшівському кафедральному соборі. Літ.: Pekar A.P. Gojdicz, OSBM— confessor of our times. Pittsburgh, 1980. М. Чабан.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ГОЙДИЧ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
