Заснований 1903 у м. Глухів. За рік до цього вдова відомого в Україні колекціонера й бібліофіла М.Шугурова оголосила заповіт про передання його колекцій місц. земству за умови організації музею. Провідну роль в розробці проекту й утворенні нового закладу відіграв місц. дослідник і збирач пам’яток нац. старовини П.Дорошенко, який очолив Музейну комісію. У відповідь на звернення земської управи до населення відусюди почали надходити старожитності й мистецькі тв. У лют. 1903 з Києва було привезено колекцію М.Шугурова — бл. 1500 пам’яток (переважно книжок, гравюр і фотографій). Це мало вирішальне значення для формування фондів музею, який розміщувався в кімнатах новоспорудженого будинку земської б-ки. Музей мав 3 від.: зібрання місц. старожитностей (пам’ятки історії, археології, нумізматики, сфрагістики, церк. облаштування, зброя, предмети побуту); тв. образотворчого мист-ва (картини, гравюри, предмети декоративно-ужиткового характеру, фотографії); б-ку, що містила матеріали з укр. історії й мист-ва, рідкісні рукописи й стародруки. У 1920-х рр. на базі цього закладу утворено Глухівський історикокраєзнавчий музей. Літ.: К открытию в Глухове Черниговской губернии собрания предметов местной старины. «Археологическая летопись Южной России», 1903, № 1—6; Скрипник Г.А. Етнографічні музеї України. К., 1989; Пискун А.И. К истории Глуховского историко-краеведческого музея. В кн.: Тезисы докладов и сообщений Сумской областной научной историко-краеведческой конференции. Сумы, 1990. Е.М. Піскова.
ський), заходами якого збудовано собор святих апостолів Петра й Павла. На території монастиря поховано відомого поборника православ’я в Україні архімандрита Мелхіседека Значко-Яворського, який управляв монастирем 1786—1809. Наприкінці 1920-х рр. монастир було закрито органами рад. влади. Нині в його приміщеннях розташов. психіатрична лікарня. Літ.: Зверинский В.В. Материалы для историко-топографического исследования о православных монастырях в Российской империи, т. 3. СПб., 1897. О.Д. Кузьминська.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ГЛУХІВСЬКИЙ МУЗЕЙ МІСЦЕВОЇ СТАРОВИНИ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
