ГЛАЗУНОВ Василь Опанасович (01.01.1896—27.06.1967) — військовик, генерал-лейтенант (1944). Двічі Герой Рад. Союзу (1944, 1945). Учасник Першої світової війни, громадян. війни 1918—21, Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941—1945. Н. в с. Варваровка (нині село Пензенської обл., РФ). 1929 закінчив курси «Вистріл», 1941 — курси вдосконалення командного складу. Від черв. 1941 — генерал-майор. Черв.—серп. 1941 — командир 3-го повітрянодесантного корпусу на Південно-Західному фронті, вересні 1941 — серпні 1943 — команд. повітрянодесантними військами, потім — заст. команд., від листоп. 1943 — команд. 4-го гвард. стрілец. корпусу на Пд.-Зх. фронті, Третьому Українському фронті і Першому Білоруському фронті. За вміле кер-во діями корпусу в ході Нікопольсько-Криворізької наступальної операції 1944 удостоєний звання Героя Рад. Союзу. За успішне форсування р. Вісла нагороджений другою медаллю «Золота Зірка». У повоєн. час займав командні посади. Від 1954 — у відставці. П. у м. Москва. Літ.: Дважды Герои Советского Союза. М., 1973; Люди бессмертного подвига, кн. 1. М., 1975; Кригер Е.Г. Ветеран трех войн. В кн.: Кригер Е.Г. Солдаты Победы. М., 1975; Герои Советского Союза, т. 1. М., 1987. Л.М. Хойнацька.
кордонах Задесення. Локалізація дискусійна. Назва походить від імені «Гліб» з формантом -ль. Уперше згадано в Іпатіївському літописі під 1147. Засноване в 2-й пол. 11 ст. для контролю за «степовим коридором». 1147 витримало облогу військ вел. кн. київського Ізяслава Мстиславича. Зруйноване під час монголо-татарської навали 1239. Варіанти локалізації: 1) за припущенням М.Карамзіна, К.Неволіна — с. Старий Глібів Чернігівської обл. (нині село затоплене водами Київського водосховища); 2) за припущенням рос. історика М.Арцибашева, Філарета (Гумилевського), рад. істориків А.Насонова, Ю.Ситого та ін. — с. Красний Колядин Талалаївського р-ну Черніг. обл. Городище вперше описано Павлом Алеппським у серед. 17 ст., у 18 ст. — О.Шафонським. Складалося з трьох укріплених частин: ГуляйГородка (0,58 га), Замку (1,6 га), Великої Красноколядинської фортеці (11 га). Похила стрілка мису лівого берега р. Ромен (прит. Сули, бас. Дніпра) і її колиш. прит. р. Красна (урочище Замок) обрізані валом та ровом. Захисні споруди городища збереглися гол. чин. на Замку. Потужність культ. шару — до 1,8 м (ранньозалізний вік, роменська культура, 11—13 ст., 16—18 ст.), причому остання, найбільша частина городища, утримує виключно пізньосередньовічні нашарування; 3) за припущенням Ю.Моргунова — с. Шевченкове (колиш. Гирявка) Конотопського р-ну Сумської обл. Городище 11— 13 ст. овальної форми (пл. 2,1 га), розташов. за 2 км на пд. зх. від села, в урочищі Городок, на мисі правого берега р. Торговиця (права притока р. Ромен, басейн Дніпра). Укріплення знівельовані. Потужність культурного шару — бл. 1,2 м. Зі сх. до городища прилягає селище (бл. 20 га). За 1 км на пд. зх. розташов. курганний могильник, нині розораний.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Глазунов Василь Опанасович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
