ГЛАДКИЙ Павло (15.12.1885 — р.с. невід.) — сходознавець, громад. та політ. діяч на Далекому Сході (див. Далекосхідні поселення українців). Н. в с. Олексіївка Андріївської волості Бахмутського пов. Катериносл. губ. (нині село Великоновосілківського р-ну Донец. обл.). Закінчив Ізюмське реальне уч-ще (1903), згодом — Пензенське худож. уч-ще. 1906— 10 навч. на китайс.-маньчжурському від-ні Сх. (Орієнтального) ін-ту в м. Владивосток (нині місто в РФ). 1907—09 — чл. Владивостоцької студентської укр. громади. Після закінчення ін-ту — суддя на ст. Хайлар у Маньчжурії (пн.-сх. ч. Китаю), одночасно активно займався сходознавчими дослідженнями, вивчав китайське мист-во, насамперед театр. Чл. Харбінського т-ва рос. сходознавців, 1914 редагував його час. «Вестник Азии». Тоді ж обіймав посаду заст. голови Укр. клубу в м. Харбін (Китай). Навесні 1917 обраний головою укр. громади на ст. Хайлар. 16 лип. 1917 — голова заг. зборів українців Маньчжурії, де було обрано Мань-
чжурську укр. окружну раду. 20 груд. 1917 був висунутий кандидатом від українців Маньчжурії до Українських Установчих зборів. Голова 1-го Маньчжурського окружного укр. з’їзду, який відбувся 24—28 квіт. 1919. Подальша доля невідома. Літ.: Л-ко М. Українство на Далекому Сході. В кн.: Нова Україна. Календар на рік 1921. Владивосток, 1921; Довганюк-Довгань А.К. Маньчжурська Українська Окружна Рада. «Далекий Схід» (Харбін), 1938, № 11; Світ І. Українсько-японські взаємини 1903—1945: Історичний огляд і спостереження. Нью-Йорк, 1972; Його ж. Українська молодь Далекого Сходу. «Визвольний шлях» (Лондон), 1976, кн. 2; Попок А. Українські поселення на Далекому Сході: Історикосоціологічний нарис. К., 2001. А.А. Попок.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Гладкий Павло» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
